Військовий психолог – це фахівець, який має професійну психологічну освіту та досвід роботи з військовослужбовцями, ветеранами та членами їхніх сімей, які потребують психологічної підтримки чи допомоги. Він використовує свої знання та навички, щоб допомагати їм долати труднощі служби, розвивати психологічну стійкість, покращувати якість життя та підтримувати високий рівень боєздатності. При цьому він спирається як на наукову психологію, так і на глибоке розуміння специфіки військової діяльності та її впливу на людину.
Військовий психолог, як правило, має два ключові компоненти підготовки: психологічний та військово-специфічний. Психологічна освіта дає йому знання про закономірності функціонування психіки, психологію особистості, групи, методи діагностики, консультування та психокорекції психічних станів і розладів. Військово-специфічна підготовка (яка може здобуватися через спеціальні курси, службу або досвід роботи у військових структурах) надає знання про військову культуру, організаційну структуру, нормативно-правову базу, особливості бойового стресу, ПТСР, адаптації до екстремальних умов та специфічні методи психологічної роботи у війську.
Військовий психолог виходить з того, що військова служба пов'язана з унікальними викликами, високим рівнем відповідальності, ризиком для життя та здоров'я, психологічними та фізичними навантаженнями, необхідністю діяти в умовах невизначеності та суворої ієрархії. Він визнає надзвичайну важливість психологічної стійкості, адаптивності та психічного здоров’я для успішного виконання службових обов’язків та збереження особистості військовослужбовця. Він розуміє, що військовий – це цілісна особистість, чий стан залежить від взаємодії фізичних, психологічних та соціальних факторів, особливо в умовах стресогенного середовища служби. Він працює, враховуючи баланс між індивідуальними потребами військовослужбовця та вимогами військової дисципліни, безпеки і завдань служби.
Військовий психолог використовує різноманітні підходи та методи для надання допомоги. Він може проводити індивідуальні чи групові консультації, психодіагностичні обстеження (для професійного відбору, оцінки психологічного стану чи придатності до служби), психологічну просвіту та профілактику. Він застосовує методи кризового втручання, психологічної корекції та терапії (наприклад, когнітивно-поведінкової терапії, методів роботи з психотравмою), спрямовані на подолання наслідків стресу, тривоги, депресії, ПТСР. Також проводить тренінги для розвитку навичок саморегуляції, стресостійкості, комунікації та роботи в команді, консультує командирів щодо психологічного клімату в підрозділі та роботи з особовим складом.
Військовий психолог поважає своїх клієнтів (військовослужбовців, ветеранів, їхні родини), їхні права та гідність, діючи в межах етичного кодексу психолога та вимог військових статутів і законодавства. Він дотримується принципу конфіденційності, усвідомлюючи його специфічні обмеження у військовому контексті (пов’язані з безпекою, боєздатністю підрозділу чи прямими наказами командування у встановлених законом випадках). Він не лише слухає, аналізує та інтерпретує, але й активно застосовує психологічні знання та методики для підвищення психологічної готовності особового складу до виконання завдань. Військовий психолог використовує як загальнопсихологічні методи, так і спеціальні техніки, адаптовані до умов служби. Він допомагає людям не лише зберегти психічне здоров'я та впоратися з труднощами, але й ефективно адаптуватися до викликів військової служби та підтримувати високий рівень професійної діяльності.
