Професійна деформація: міф чи реальність?
Професійна деформація — це поняття, яке часто асоціюється з негативними змінами в особистості під впливом професійної діяльності. Існує думка, що люди, чия робота пов'язана з інтенсивним спілкуванням (наприклад, вчителі, психологи, політики, правоохоронці), можуть набувати специфічних рис, що впливають на їхнє сприйняття світу. Проте, чи завжди ці зміни є негативними? І що саме ми маємо на увазі під цим терміном? Спробуємо розібратися.
Що таке професійна деформація?
Зазвичай під професійною деформацією розуміють зміни в особистості, спричинені професійною діяльністю. Ця деформація може проявлятися в тому, що людина починає сприймати світ крізь призму своєї професії. Професійна деформація може мати як позитивні, так і негативні аспекти.
Наприклад, психолог, розвиваючи навички аналізу емоцій та потреб клієнтів, може зіткнутися з тим, що ці ж навички він автоматично переносить у особисте життя, що може проявлятися у надмірному скептицизмі або схильності до маніпуляцій у стосунках з оточуючими. Таке ставлення може бути корисним у професійній діяльності, але в особистих стосунках воно створює напруження та непорозуміння.
Чи є професійна деформація проблемою?
Виникає питання: чому ці зміни називають деформацією, адже людина просто вдосконалює свої професійні навички? Проблема полягає в тому, що ці навички, ставши автоматичними, перетворюються на шаблони, які людина починає застосовувати до всіх ситуацій без урахування їх індивідуальності, що призводить до ригідності мислення. Людина перестає розглядати кожну ситуацію окремо та індивідуально.
Шаблони поведінки
Формування шаблонів — закономірний процес. Професійна деформація не є унікальною характеристикою лише певних професій. Людина, яка тривалий час займається будь-якою діяльністю, набуває певних шаблонів поведінки, які використовує автоматично. Це стосується не тільки професій, а й будь-якої іншої діяльності, яка повторюється. Наприклад, кухар, який щодня готує одну й ту ж страву, з часом починає виконувати цей процес автоматично, і може навіть не вважати за потрібне її пробувати. У разі зміни рецептури або способу приготування, кухар може не помітити цих змін, оскільки його дії запрограмовані звичним шаблоном.
Аналогічна ситуація може виникнути і в професійній діяльності. Працівник правоохоронних органів, звикнувши до того, що значна частина людей намагається його обманути, з часом може почати бачити маніпуляції навіть там, де їх насправді немає. Це не є професійною деформацією, а скоріше результатом автоматизації дій та сприйняття.
Професійна деформація чи гнучкість мислення?
Суть проблеми так званої професійної деформації полягає у тому, що людина починає діяти за автоматично сформованими стандартами, ігноруючи інші аспекти ситуації. Автоматичне застосування цих стандартів може згодом призвести до втрати гнучкості мислення, тобто до ригідності та нездатності адаптуватися до нових умов. Справжня проблема полягає не в професійних навичках як таких, а в тому, що людина перестає розвиватися та шукати нові рішення. Гнучкість мислення, здатність адаптуватися, відкритість до нових ідей — ось що допомагає людині залишатися ефективною і в роботі, і в житті.
Як боротися з ригідністю мислення?
Головний спосіб протидії ригідності – це постійний розвиток, навчання та освоєння нових підходів. Важливо постійно аналізувати власні судження, піддавати сумніву автоматичні реакції та шукати нові способи взаємодії з людьми і ситуаціями. Постійне навчання та відкритість до нових ідей гарантують гнучкість та адаптивність нашого мислення. Це дозволить нам уникнути обмежень, пов'язаних з професійною деформацією, і зберегти життєву цікавість та готовність до змін.
Висновок: чи є професійна деформація?
Так, професійна деформація існує, але її не слід розглядати як щось виключно негативне або неминуче. Це просто результат автоматизації поведінки, який може виникнути у людей, що тривалий час займаються однією справою. Проблема не в самій професії, а в тому, як ми починаємо автоматично застосовувати набуті знання і навички в повсякденному житті. Тому важливо не зациклюватися на досягнутому і продовжувати розвиватися, бути відкритим до нових ідей і змін. Це дозволить нам залишатися гнучкими і не дозволяти професійним навичкам захоплювати наші думки і ставлення до світу.