Коли амбітні цілі починають руйнувати наше психічне здоров'я?

Ми часто чуємо, що постановка цілей — це ключ до успіху та щасливого життя. І ось ми сідаємо, сповнені рішучості, й записуємо: отримати найвищий бал, схуднути, запустити бізнес, заробити певну суму грошей... Список знайомий, чи не так? На папері ці цілі виглядають амбітно і цілком пристойно. Ми навіть можемо відчувати гордість, демонструючи своє прагнення до досягнень. Але чи замислювалися ви коли-небудь, що стоїть за цими бажаннями? Чому ви хочете саме цього?

Запитання, яке ми рідко собі ставимо: ЧоМУ?

Це звучить просто, можливо, навіть банально, але як часто ми справді зупиняємося і питаємо себе: "Чому я роблю те, що роблю? Чому я хочу того, чого хочу?" Є ризик прожити значну частину життя, досягаючи мети за метою, а потім, можливо, під час умовної "кризи середнього віку", раптом усвідомити: усе, чого так прагнув, здобуто, але щастя воно не принесло. Це було не те, що справді потрібно душі. Щоб уникнути такого гіркого прозріння, коли може бути вже запізно щось змінювати, варто розібратися у власних мотиваціях просто зараз.

Що нам насправді потрібно для щастя? Три кити самодетермінації

Сучасна психологія, зокрема теорія самодетермінації, підкріплена тисячами досліджень, пропонує цікавий погляд на людську мотивацію. Вона стверджує, що для психологічного благополуччя нам усім потрібні три фундаментальні речі:

• Близькість (Relatedness): Відчуття приналежності, зв'язку з іншими людьми, турбота про них і відчуття їхньої турботи у відповідь. Ми соціальні істоти, і потреба в теплих, щирих стосунках є базовою.
• Компетентність (Competence): Відчуття власної спроможності, впевненості у своїх силах, можливість вчитися, розвиватися та успішно діяти у своєму середовищі. Нам важливо відчувати, що ми можемо впоратися із завданнями та викликами.
• Автономія (Autonomy): Відчуття, що ми самі керуємо своїм життям, що наші дії відповідають нашим цінностям та бажанням. Це свобода вибору і відчуття, що ми є господарями власної долі.

Здавалося б, усе просто: формуймо цілі так, щоб вони задовольняли ці потреби. Але реальність складніша.

Коли потреби не задоволені: пастка хибних цілей

На жаль, не всі ми живемо в середовищі, яке плекає ці потреби. Можливо, ви виросли (або живете зараз) в умовах, де бракує автономії, де ви не можете вільно приймати рішення. Або ж на вас тиснуть надвисокі очікування (власні чи чужі), через які ви постійно почуваєтеся некомпетентним, ніби нічого не можете зробити правильно. А може, ви страждаєте від самотності, постійно прагнучи близькості та визнання.

І ось тут криється небезпека. Коли наші базові потреби фрустровані, ми несвідомо починаємо їх компенсувати, ставлячи собі так звані "зіпсовані" або зовнішні цілі.

• Брак свободи та автономії? Ми можемо почати фантазувати, що величезні статки куплять нам бажану свободу. І ось ми вже женемося за багатством, сподіваючись нарешті відчути себе вільними.
• Постійне відчуття некомпетентності? Можливо, ми починаємо вірити, що тільки слава та загальне визнання дадуть нам відчуття власної значущості. Ми прагнемо стати відомим письменником, спортсменом, артистом, чекаючи, що овації нарешті заглушать внутрішній голос сумнівів.
• Самотність і брак близькості? Ми можемо зациклитися на ідеї зовнішньої привабливості та популярності. "Ось схудну, накачаю прес, і мене нарешті полюблять, я буду оточений увагою і ніколи більше не відчуватиму себе самотнім".

Ці зовнішні цілі – багатство, слава, ідеальна зовнішність – по суті, є захисними стратегіями. Вони орієнтовані на зовнішні атрибути, на результат, на схвалення з боку інших. Проблема в тому, що вони часто ведуть у глухий кут. Завжди можна заробити більше грошей, але чи принесе це відчуття свободи? Не всім ви будете подобатися, як би не старалися. І завжди знайдеться хтось кращий, талановитіший, успішніший. Покладатися на зовнішнє – означає будувати своє щастя на дуже хиткому фундаменті. Дослідження навіть показують, що надмірна зосередженість на зовнішніх цілях корелює з підвищеним рівнем тривоги, депресії та навіть нарцисичними рисами.

Знайти справжній сенс: сила внутрішніх цілей

На противагу зовнішнім, існують внутрішні цілі. Вони випливають із наших глибинних цінностей і безпосередньо живлять наші базові психологічні потреби. Що це за цілі?

• Побудова та зміцнення стосунків: з близькими, друзями, спільнотою.
• Особистісне зростання: розвиток нових навичок, пізнання себе, отримання нового досвіду.
• Слідування своїм захопленням та цінностям: робити те, що любиш і у що віриш, заради самого процесу, а не лише заради грошей чи слави.
• Внесок у щось більше: допомога іншим, участь у житті громади.

Такі цілі можуть здатися менш захопливими, ніж мрії про мільйони чи світову славу. Але саме вони, як показують дослідження, ведуть до глибшого відчуття задоволення життям та психологічного благополуччя. Цікаво, що люди, зосереджені на внутрішніх цілях, часто бувають більш успішними і в досягненні зовнішніх результатів, ніби як приємний бонус. Згадаймо Білла Гейтса, який казав: "Ми ніколи не думали, що заробимо багато грошей. Нам просто подобалося писати програмне забезпечення".

Переосмислення вашого "Чому"

Це не означає, що потрібно негайно відкинути всі цілі, пов'язані з кар'єрою, фінансами чи здоров'ям. Питання не стільки в тому, ЩО ви хочете досягти, скільки в тому, НАВІЩО ви цього прагнете.

Візьмемо приклад схуднення. Якщо людина хоче скинути вагу, щоб справити враження на інших, отримати схвалення – це зовнішня мотивація. Якщо ж вона прагне схуднути, щоб почуватися здоровішою, енергійнішою, насолоджуватися процесом фізичної активності та турботою про своє тіло – це вже внутрішня мотивація. І, що важливо, у другої людини значно більше шансів не лише досягти мети, але й отримати від цього процесу справжнє задоволення та довгострокову користь.

Замість висновку: заклик до автентичності

Зупиніться на мить. Зазирніть углиб себе. Чому ви прагнете того, чого прагнете? Чи ваші цілі живлять ваші справжні потреби в близькості, компетентності та автономії? Чи вони є лише спробою компенсувати внутрішній дефіцит за допомогою зовнішніх атрибутів?

Життя надто коротке, щоб витрачати його на гонитву за химерними, нав'язаними ззовні ідеалами слави та багатства, намагаючись заглушити свої справжні потреби. Знайдіть те, що має значення саме для вас. Ставте цілі, які резонують з вашою душею. Можливо, саме тоді шлях до них стане не виснажливою боротьбою, а наповненим сенсом рухом до себе справжнього. Знайдіть свою автентичну мотивацію.

Література:

• Deci, E. L., & Ryan, R. M. (1985). Intrinsic motivation and self-determination in human behavior. Plenum Press. (Фундаментальна праця, яка представляє теорію самодетермінації, детально розглядає поняття внутрішньої та зовнішньої мотивації, а також три базові психологічні потреби: автономію, компетентність та близькість, що є центральними для розуміння викладеного в статті матеріалу).
• Ryan, R. M., & Deci, E. L. (2000). Self-determination theory and the facilitation of intrinsic motivation, social development, and well-being. American Psychologist, 55(1), 68–78. (Ключова стаття, що узагальнює теорію самодетермінації та її зв'язок із внутрішньою мотивацією, соціальним розвитком та психологічним благополуччям. Пояснює, як задоволення базових потреб сприяє здоровішому функціонуванню).