Віктор Франкл: Як знайти сенс життя навіть у найтемніші часи.

Коли ми чуємо слово "психоаналіз", уява часто малює образи таємничого несвідомого, що керує нашими вчинками, подібно до шкіл Фрейда чи Адлера, які говорили про прагнення до задоволення чи влади. Але що, як існує інша рушійна сила, глибша й фундаментальніша? Що, як саме пошук сенсу є тим компасом, який веде нас крізь життя?

Знайомство з Віктором Франклом: За межами теорій

Існує теорія, яка не боїться ставити складні питання і шукати відповіді не лише в кабінеті психотерапевта, а й у самому житті, навіть у його найтрагічніших проявах. Це логотерапія, а її творець – Віктор Франкл.

Народжений у Відні 1905 року, Франкл з юності захопився психологією. Він навчався, дискутував, навіть входив до кола учнів Альфреда Адлера. Проте ні фрейдівська ідея задоволення, ні адлерівська воля до влади не здавалися йому вичерпними відповідями на питання про людську мотивацію. Франкл наполягав: головне, що рухає людиною – це її прагнення знайти сенс свого існування (воля до сенсу). Ця власна, відмінна думка, на жаль, призвела до його виключення з кола Адлера.

Але Франкл не відступив. Він присвятив себе допомозі людям, особливо тим, хто страждав від депресії та відчаю. У 1928 році він заснував у Відні безкоштовний консультаційний центр для молоді, і його робота мала величезний успіх – у 1931 році не було зафіксовано жодного самогубства серед студентів, яким він допомагав.

Випробування Вогнем: Досвід, що змінив усе

На жаль, історія готувала для Франкла та мільйонів інших людей страшне випробування. Прихід нацистів, Друга світова війна брутально втрутилися в його життя та практику. Через дев'ять місяців після одруження Франкла, його дружину та всю родину відправили до концентраційних таборів.

Те, що він пережив там, важко осягнути розумом. Він пройшов через чотири табори, включаючи Освенцім. Він бачив смерть батька від голоду, знав про загибель матері та брата в газовій камері, втратив дружину, яка померла від тифу в іншому таборі. Він втратив усе, що любив.

Але саме там, у безодні страждань, серед нелюдських умов, теорія Франкла пройшла найжорстокішу перевірку. Він спостерігав за людьми. Він бачив не лише розпач, а й дивовижну стійкість, здатність знаходити іскру гумору навіть у пеклі, героїзм простих вчинків і, найголовніше, – внутрішню свободу обирати своє ставлення до обставин, якими б жахливими вони не були. Він зрозумів, що страждання, хоч і болісне, може мати сенс, якщо людина знає, заради чого вона страждає. Він на власні очі переконався: прагнення до сенсу – це дійсно фундаментальна сила, яка допомагає вижити.

Логотерапія: Філософія Життя, Народжена зі Страждань

Після війни Франкл повернувся до Відня, очолив неврологічне відділення і продовжив допомагати людям. Його досвід ліг в основу логотерапії – теорії та практики, що стверджує: сенс є головною рушійною силою людського життя.

Як писав сам Франкл: "Людина не повинна запитувати, в чому сенс її життя, а радше має усвідомити, що вона сама — та, до кого звернене це питання. Життя ставить питання перед кожною людиною, і відповісти на нього вона може, лише відповідаючи за власне життя."

Основні ідеї логотерапії прості й глибокі водночас:

1. Життя має сенс за будь-яких обставин. Навіть у найтемніші часи, у стражданні та втратах, сенс можна знайти. Це не оптимістичне заперечення реальності, а визнання внутрішньої сили людини. Франкл бачив це в таборах: люди, позбавлені всього, знаходили причини жити, виявляючи неймовірну свободу духу.
2. Основна мотивація – це пошук сенсу. Не задоволення, не влада, а саме воля до сенсу рухає нами. Це активний пошук, прагнення до відповідальності, до любові, до того, щоб зробити світ кращим хоча б на краплину.
3. Ми вільні знаходити сенс. Ця свобода проявляється у наших діях, у тому, що ми створюємо; у нашому досвіді, у тому, що ми беремо від світу (любов, краса, знання); і, що дуже важливо, у нашій позиції щодо страждань, які ми не можемо змінити. Як казав Франкл, це "свобода зайняти позицію щодо будь-яких умов".

Де шукати сенс? Три шляхи

Франкл виділив три основні шляхи, якими людина може знайти сенс:

1. Через дію (творчість): Те, що ми даємо світові – наша праця, наші творіння, наша допомога іншим.
2. Через переживання (досвід): Те, що ми беремо від світу – любов, краса природи, мистецтво, зустрічі з іншими людьми.
3. Через ставлення: Те, як ми ставимося до долі, яку не можемо змінити, особливо до неминучих страждань. Наша мужність, гідність, наше ставлення – це теж джерело глибокого сенсу.

Любов як Найвища Цінність

Особливе місце у працях Франкла займає любов. Він писав: "Любов – це єдиний спосіб осягнути іншу людську істоту в найпотаємнішому ядрі її особистості... Люблячи, людина бачить потенціал коханої людини, який ще не реалізований, але який має бути реалізований. Більше того, своєю любов'ю любляча особа дає коханій можливість реалізувати ці можливості." Ця думка особливо пронизливо звучить у його спогадах про те, як образ дружини допомагав йому вистояти в таборі, давав сили жити й шукати сенс навіть у безвиході.

Виклики Сучасності та Мудрість Франкла

Франкл бачив і перешкоди на шляху до сенсу: надлишок, гонитву за задоволеннями заради самих задоволень (гедонізм), матеріалізм. Він застерігав, що задоволення має бути наслідком досягнення мети, а не самоціллю. Він скептично ставився до штучних способів досягнення "просвітлення", вважаючи, що справжній сенс неможливо знайти у хімічних замінниках.

На противагу цьому, він визнавав цінність страждань – не як самоціль, а як можливість проявити свою внутрішню силу, своє ставлення. "У людини можна відібрати все, крім одного: останньої з людських свобод – обирати своє ставлення за будь-яких обставин."

Замість Висновку: Питання, що залишається з нами

Історія Віктора Франкла та його логотерапія – це не просто розділ в підручнику з психології. Це нагадування про неймовірну силу людського духу, про важливість пошуку сенсу, навіть коли здається, що все втрачено. Це заклик взяти відповідальність за своє життя, знаходити цінність у кожному дні, у творчості, любові та мужності перед лицем випробувань. Теорія Франкла, народжена в екстремальних умовах, залишається дивовижно актуальною і сьогодні, спонукаючи кожного з нас замислитись: а в чому мій сенс?

Література:

• Франкл, В. (2020). Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі. Харків: Клуб Сімейного Дозвілля. (Це ключова праця Франкла, де він описує свій досвід у концтаборах та викладає основи логотерапії. Особливо цінні частини І "Досвід психолога в концтаборі" та ІІ "Основи логотерапії", де розкриваються поняття волі до сенсу, шляхи його знаходження та ставлення до страждань).
• Франкл, В. Э. (2018). Воля к смыслу. Москва: Альпина нон-фикшн. (Російський переклад іншої важливої праці Франкла "The Will to Meaning", де більш детально розглядаються філософські та психологічні аспекти логотерапії, зокрема поняття ноогенних неврозів, техніки парадоксальної інтенції та дерефлексії).
• Франкл, В. Э. (2016). Доктор и душа: Логотерапия и экзистенциальный анализ. Москва: Альпина нон-фикшн. (Російський переклад праці "The Doctor and the Soul", де Франкл розглядає застосування логотерапії в медичній практиці, аналізує сенс любові, праці та страждань з точки зору екзистенційного аналізу).
• Frankl, V. E. (1986). The Will to Meaning: Foundations and Applications of Logotherapy. New York: Penguin Books. (Оригінальна англомовна версія "Волі до сенсу", може бути корисною для глибшого розуміння термінології та концепцій безпосередньо від автора).