Белл Хукс: Фемінізм як Сила Любові та Боротьба з Гнобленням для Всіх

Іноді здається, що слово "фемінізм" викликає більше суперечок, ніж згоди. Чому так? Можливо, тому що його часто сприймають крізь призму стереотипів: хтось бачить у феміністках розгніваних жінок, що ненавидять чоловіків, хтось – активісток, які лише говорять правильні речі, але не прагнуть реальних змін. Навіть всередині самого руху точаться дискусії про те, що ж таке справжній фемінізм і куди він має рухатися. Це створює певну плутанину і навіть розчарування. Чи є спосіб поглянути на фемінізм по-іншому? На щастя, є голоси, які пропонують свіжий, глибокий і, можливо, більш людяний погляд. Один з таких голосів належить Белл Хукс.

Хто Така Белл Хукс? Голос із Серця Культури та Боротьби

Глорія Джин Воткінс, яка взяла псевдонім "белл хукс" (саме так, з маленьких літер, на знак поваги до прабабусі та щоб увага була зосереджена на ідеях, а не на особистості), виросла в сегрегованому містечку на Півдні США. Її дитинство пройшло у світі афроамериканської культури – чарівному, але водночас сповненому болю та несправедливості. Цей досвід глибоко вплинув на її світогляд. Вона багато читала, здобула блискучу освіту в престижних університетах і взялася за працю, яка змінила багатьох – книгу "Хіба я не жінка? Чорношкірі жінки та фемінізм".

У цій книзі, опублікованій у 1981 році, Хукс безкомпромісно говорить про те, як чорношкірі жінки зазнавали подвійного гноблення – і як жінки (через сексизм), і як представниці чорної раси (через расизм). Вона показує, як цей тягар, що бере початок ще з часів рабства, призвів до того, що чорношкірі жінки опинилися в найуразливішому становищі. Хукс критикувала і білих феміністок, які часто ігнорували проблеми расизму та класової нерівності, і рухи чорношкірих націоналістів, які, борючись за расову рівність, водночас могли бути патріархальними та знецінювати жінок. Вона вказала на болючу правду: голоси чорношкірих жінок часто просто не чули.

Переосмислення Фемінізму: Не Просто Рівність, а Кінець Гнобленню

Белл Хукс вважала, що фемінізм почав втрачати свою справжню силу, свою радикальність. Для неї фемінізм – це не просто ідея про те, що "жінки можуть все". Це щось набагато глибше. Вона бачила проблему в тому, що сам рух не міг дійти згоди щодо чіткого визначення. Без спільного розуміння, на чому будувати теорію та практику?

Її власне визначення звучить так: фемінізм – це рух за припинення сексизму, сексистської експлуатації та гноблення. Зверніть увагу: не проти чоловіків, а проти сексизму – системи переконань і практик, яка принижує людей на основі статі та гендеру. Хукс наголошувала, що сексизм засвоюється усіма нами з дитинства, незалежно від статі чи гендеру. Жінки, за її словами, можуть бути такими ж сексистками, як і чоловіки, і так само брати участь у підтримці патріархальних структур. Тому зводити фемінізм до боротьби "жінок проти чоловіків" – це помилка, яка лише відштовхує потенційних союзників і не відображає складності проблеми.

Вона критикувала спрощене бачення фемінізму як боротьби виключно за рівність жінок з чоловіками, бо таке бачення часто ігнорує інші форми гноблення – расизм, класову нерівність. Фемінізм, на думку Хукс, має бути "для всіх" – для кожної людини, яка зазнає експлуатації та пригнічення внаслідок системного гноблення.

За Межами Гендеру: Складний Світ Гноблення

Одним із найважливіших внесків Белл Хукс є її робота над тим, що сьогодні називають інтерсекційністю (хоча сам термін популяризувала Кімберлі Креншоу, ідеї Хукс були ключовими для його розвитку). Вона пояснювала, що різні форми гноблення – расизм, сексизм, класова нерівність, імперіалізм – не існують окремо. Вони тісно переплетені й утворюють складну систему, яку вона влучно назвала "імперіалістичний білий супрематистський капіталістичний патріархат". Звучить складно, але ідея полягає в тому, що досвід гноблення у кожної людини унікальний і залежить від перетину її раси, класу, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації та інших характеристик.

Хукс не погоджувалася з тими феміністками, які вважали патріархат (систему домінування чоловіків) єдиним або головним коренем усіх проблем. Вона бачила його як одну з частин більшої системи гноблення, тісно пов'язану, наприклад, з класовою експлуатацією та расизмом. Боротися лише з патріархатом, ігноруючи інші осі пригнічення, – означає не бачити повної картини і залишати багатьох людей поза увагою.

Що ж таке бути пригнобленим? Для Хукс це насамперед – відсутність вибору. Ця думка пояснює її позицію щодо репродуктивних прав: можливість жінки контролювати власне тіло і робити вибір – це фундаментальний феміністичний принцип. Сам факт можливості вільного, інформованого вибору є ключовим у боротьбі проти гноблення.

Неочікувана Сила: Любов як Двигун Змін

Мабуть, найбільш несподіваним і водночас потужним елементом філософії Белл Хукс є її наголос на любові. Вона критикувала те, як суспільство (і навіть деякі прогресивні рухи) часто знецінює любов, особливо коли йдеться про жінок, яких з дитинства вчать ставити пошук любові (часто у формі патріархального схвалення) вище за все інше. Але замість того, щоб просто відкинути любов як щось неважливе чи "жіноче", Хукс закликала переосмислити її.

Для неї любов – це не просто почуття. Це трансформаційна сила, активний вибір, що вимагає відповідальності, піклування про зростання – своє та інших. Це свідоме бажання зробити наше виживання та процвітання спільним зусиллям, побудувати спільноту на засадах взаємоповаги та турботи. Надихаючись Мартіном Лютером Кінгом-молодшим, який бачив в етиці любові єдину надію на мир, Хукс вважала, що любов має стати етичною основою політики. Коли ми обираємо любов, ми обираємо спільноту, а отже – визнаємо, що зміни неможливі поодинці і потребують колективних зусиль.

Вона зауважувала, що надмірна зосередженість на матеріальних проблемах без уваги до любові та спільноти лише підживлює "етику домінування", проти якої і бореться фемінізм. Любов, у розумінні Хукс, є прямою протилежністю домінуванню.

Спадщина Белл Хукс Сьогодні

Ідеї Белл Хукс можуть здатися комусь занадто "м'якими" або ідеалістичними в контексті жорсткої політичної боротьби. Але в нашому світі, такому розділеному та поляризованому, її заклик до інклюзивності, до розуміння складних перетинів гноблення і, найголовніше, до сили любові як основи для змін, звучить надзвичайно актуально. Вона нагадує нам, що справжній рух за справедливість не може будуватися на ненависті чи протиставленні "ми проти них". Він вимагає глибокого розуміння, співчуття, відповідальності та сміливості обирати любов і спільноту щодня. Можливо, саме такий фемінізм – що об'єднує, а не розділяє, що прагне звільнення для всіх – і є тим, чого ми потребуємо сьогодні для побудови більш справедливого світу.

Література:

• hooks, bell. Ain't I a Woman: Black Women and Feminism. South End Press, 1981.
  (Англійською мовою. Ключова рання праця Хукс, де вона аналізує перетин расизму та сексизму в досвіді чорношкірих жінок США, критикує історичні феміністичні та антирасистські рухи за недостатню увагу до їхніх проблем. Це закладає основу для її подальших роздумів про інтерсекційність та необхідність інклюзивного фемінізму.)
• hooks, bell. Feminist Theory: From Margin to Center. South End Press, 1984.
  (Англійською мовою. У цій праці Хукс розвиває свою критику мейнстрімного (переважно білого, середнього класу) фемінізму та пропонує бачення фемінізму, що виходить із досвіду жінок "на маргінесах". Саме тут вона формулює своє відоме визначення фемінізму як руху проти сексистського гноблення і наголошує на необхідності залучення чоловіків як союзників у цій боротьбі.)
• hooks, bell. All About Love: New Visions. William Morrow Paperbacks, 2000.
  (Англійською мовою. Книга присвячена глибокому дослідженню любові в сучасному суспільстві з феміністичної та антирасистської перспективи. Хукс аналізує, як патріархат, капіталізм і расизм спотворюють наше розуміння любові, та пропонує бачення любові як свідомої практики свободи, відповідальності, піклування та духовності, що є невід'ємною частиною політичних та соціальних змін.)
• Марценюк, Тамара. Чому не варто боятися фемінізму. Комора, 2018.
  (Українською мовою. Ця книга є важливим і доступним вступом до фемінізму для українського читача. Вона розглядає ключові поняття, такі як сексизм, патріархат, гендерна нерівність, стереотипи, а також торкається теми інтерсекційності, що допомагає зрозуміти теоретичний контекст, в якому ідеї Белл Хукс про множинність гноблення є надзвичайно актуальними.)
• Гендер для медіа: Підручник із гендерної теорії для журналістики та інших соціогуманітарних спеціальностей / За ред. М. Маєрчик, О. Плахотнік, Г. Ярманової. К.: Критика, 2017 (3-тє вид., випр. і доп.).
  (Українською мовою. Цей підручник містить розділи, що пояснюють основні концепції гендерної теорії, включаючи різноманітні феміністичні підходи, поняття патріархату, сексизму та інтерсекційності. Він може слугувати добрим академічним джерелом для розуміння теоретичного підґрунтя проблем, які піднімала Белл Хукс, та їхньої рецепції в українському науковому дискурсі.)