Чому ми знову й знову обираємо “не тих” людей?
У сучасному світі, де стосунки стали чи не головною темою обговорення в соціальних мережах, все частіше звучить запитання: чому ми — розумні, свідомі, досвідчені — знову і знову опиняємося поруч із тими, хто не здатен дати нам підтримку, безпеку чи справжню близькість?
Це питання постає не лише у кабінеті психолога. Воно звучить у розмовах з подругами, у внутрішніх монологах перед сном, у гіркому «чому так вийшло» після чергового болісного розриву.
І відповідь на нього значно глибша, ніж здається на перший погляд.
Не про «невезіння», а про знайомі моделі
Психологи давно помітили: люди мають схильність відтворювати у стосунках знайомі з дитинства сценарії. Якщо любов у ранні роки була холодною, умовною або тривожною, доросла людина може неусвідомлено прагнути тих самих переживань — бо вони їй знайомі.
"Ми не шукаємо гармонії - ми шукаємо те, що нам знайоме", - зазначають психологи
Це знайоме може проявлятись у вигляді емоційної відстороненості партнера, постійної критики або необхідності доводити свою цінність. Людина розумом розуміє, що такий зв’язок її руйнує, але емоційно — почувається у цьому “як удома”.
Вибір як спосіб «долікувати» стару рану
Багато хто підсвідомо шукає у партнері фігуру з минулого — батька, матір або іншого значущого дорослого. І намагається, ніби «переписати» болісний досвід: «Може, цього разу мене виберуть», «Цього разу я доведу, що гідна любові». Проте, обираючи подібних людей, ми щоразу повертаємося до тієї ж болючої точки.
Такий механізм у психології називається «повторне переживання травми» — спроба психіки “дожити” або “дозавершити” незавершене в минулому.
Як розірвати це коло?
Перше — визнати: це не просто випадковість. У вашій історії стосунків, ймовірно, є певний патерн. Друге — запитати себе: звідки я знаю цю модель взаємодії? Де я її вперше побачив або відчув?
Третє — дозволити собі новий досвід. Це не обов’язково буде “іскра з першого погляду”, але, можливо, це буде щось важливіше: стосунки, де ви відчуваєте себе в безпеці, вас чують, бачать і приймають без боротьби.
Проблема «не тих» партнерів — це не про вашу недосконалість. Це про глибоку історію, яку ви носите в собі. І вона змінюється не тоді, коли з’являється “той самий”, а тоді, коли ви починаєте глибше розуміти себе.
Бо правильні вибори починаються не з інших — вони починаються з нас.
