Ціна самоповаги: Що ми втрачаємо, коли ставимо її понад усе
Ми звикли думати про самоповагу як про щось беззаперечно позитивне, чи не так? Як про фундамент, на якому будується щасливе життя. Нас вчать цінувати себе, відстоювати свої кордони, не дозволяти нікому себе зневажати. І це, безперечно, важливо. Але чи замислювалися ви коли-небудь, що й у самоповаги є своя ціна? Що надмірне зосередження на ній може, як не дивно, заважати нам отримувати те, чого ми прагнемо, і будувати теплі стосунки з іншими?
Три кити спілкування: Чого ми насправді хочемо?
Уявіть будь-яку розмову чи взаємодію з іншою людиною. Психологиня Марша Лінехан, розробниця діалектичної поведінкової терапії (ДПТ), виділила три основні мети, яких ми (свідомо чи ні) прагнемо досягти:
- Досягти свого (Об'єктивна ефективність): Отримати бажаний результат, річ, послугу, інформацію. Простіше кажучи, домогтися мети взаємодії.
- Зберегти стосунки (Ефективність стосунків): Зробити так, щоб інша людина після розмови почувалася добре (або принаймні не погано), щоб стосунки не зіпсувалися, а в ідеалі – зміцнилися.
- Зберегти повагу до себе (Ефективність самоповаги): Почуватися добре щодо себе під час і після взаємодії, діяти відповідно до своїх цінностей, не "втратити обличчя".
В ідеальному світі ми б досягали всіх трьох цілей одночасно: отримували б бажане, зберігаючи чудові стосунки і почуваючись при цьому на висоті. Та реальність складніша. Дуже часто доводиться обирати, що важливіше саме зараз, саме в цій ситуації. І тут ключовим стає вміння бути гнучким.
Коли "Я" стає занадто гучним
Що відбувається, коли ми ставимо третю мету – самоповагу – вище за все інше? Коли головним стає не результат і не стосунки, а те, щоб я почувався правим, не ображеним, щоб мої принципи були дотримані за будь-яку ціну?
Така позиція може звучати так: "Мені байдуже, чи отримаю я те, що хотів. Мені байдуже, чи будеш ти зі мною спілкуватися після цього. Ти перейшов межу, і я буду стояти на своєму, чого б це мені не коштувало!"
Знайомо? Звісно, бувають ситуації, коли така твердість абсолютно необхідна – коли йдеться про відверту неповагу, маніпуляцію чи зловживання. Але якщо людина завжди обирає таку стратегію? Якщо будь-яке зауваження сприймається як образа, будь-яка незгода – як напад, будь-який компроміс – як приниження?
Ціна гордості
Наслідки такої ригідної позиції досить передбачувані. Люди, які понад усе цінують власну самоповагу (часто маючи при цьому досить вразливе его), ризикують:
- Не отримувати бажаного: Вони готові відмовитися від мети, аби тільки "не прогнутися".
- Псувати стосунки: Постійна конфліктність, небажання йти на поступки, фокус на власних почуттях відштовхують людей. Хто захоче спілкуватися з тим, хто завжди готовий до бою і не зважає на почуття інших?
Такі люди часто залишаються на самоті зі своєю правотою і нерозумінням, чому світ такий "несправедливий" до них. Іронія в тому, що ця самотність і розчарування можуть ще більше посилювати їхню потребу триматися за самоповагу – бо що ще залишається? Виникає замкнене коло. Гордість — холодна компанія.
Гнучкість – шлях до гармонії?
А тепер погляньмо на інші варіанти. Чи завжди погано поступитися власною гордістю заради мети чи стосунків?
- Іноді треба "грати за правилами": Щоб досягти успіху в кар'єрі, часто доводиться десь промовчати, десь погодитися з тим, з чим не дуже згоден, десь вибудовувати стосунки стратегічно. Це не означає втрату себе, це означає розуміння, як працює система, і вміння діяти ефективно.
- Стосунки потребують компромісів: Щоб мати теплі, довірливі стосунки, неможливо завжди ставити своє "Я" на перше місце. Іноді важливо прикусити язика, вислухати, зрозуміти іншого, дати йому те, чого він потребує, навіть якщо це не зовсім збігається з нашими бажаннями в даний момент.
Вибрати мету чи стосунки замість негайного відстоювання своєї правоти – це не слабкість. Часто це прояв мудрості, стратегічного мислення і справжньої турботи про результат чи про іншу людину.
Де межа? Коли варто стояти на своєму
Звичайно, це не означає, що потрібно забути про себе і дозволяти витирати об себе ноги. Самоповага – важлива. Відстоювати себе необхідно, коли стикаєшся з:
- Явною неповагою.
- Зловживанням (емоційним, фізичним, фінансовим).
- Експлуатацією.
Проблема в тому, що останнім часом межі цих понять стали дуже розмитими, і люди схильні бачити неповагу там, де її може й не бути. Якщо ви помічаєте, що постійно опиняєтеся в ситуаціях, де вам доводиться "боротися за самоповагу", можливо, варто зупинитися і подумати: чому ви раз у раз потрапляєте саме в такі стосунки чи обставини? Можливо, ефективніше буде не вступати в черговий бій, а проаналізувати власні патерни поведінки та вибору?
Замість висновку: Пошук балансу
Самоповага – це не абсолютна величина, яку треба тримати на максимумі за будь-яких умов. Це одна з трьох важливих цілей у наших взаєминах зі світом та іншими людьми. Справжня майстерність життя полягає не в тому, щоб сліпо слідувати одному принципу, а в тому, щоб розвинути в собі мудрість і гнучкість: розуміти ситуацію, усвідомлювати свої справжні пріоритети в даний момент і обирати ту стратегію, яка приведе до найкращого можливого результату в довгостроковій перспективі.
Можливо, справжня сила не в тому, щоб завжди стояти на своєму, а в тому, щоб знати, коли це справді необхідно, а коли мудріше обрати інший шлях?
Література:
- Linehan, M. M. (2015). DBT® Skills Training Manual (2nd ed.). The Guilford Press. (Англійською мовою. Це фундаментальна праця з діалектично-поведінкової терапії, де детально описано модуль навичок міжособистісної ефективності. Зокрема, на сторінках приблизно 139-145 (може варіюватись залежно від видання) розглядаються три основні цілі взаємодії: об'єктивна ефективність, ефективність стосунків та ефективність самоповаги, а також важливість їх балансування та пріоритезації залежно від ситуації, що є центральною темою статті).
- Линехан, М. (2020). Руководство по тренингу навыков ДПТ. Диалектика. (Російською мовою. Переклад вищезгаданого посібника Марші Лінехан. Надає доступ до тих самих концепцій російською мовою, пояснюючи три цілі міжособистісної ефективності та необхідність гнучкого підходу до їх досягнення).