Додатки для знайомств: більше вибору, та чи більше справжніх стосунків?

Здавалося б, ми живемо в епоху неймовірних можливостей для знайомств. Магічний прямокутник у кишені обіцяє миттєвий доступ до тисяч потенційних партнерів зовсім поруч. Ніколи раніше знайти когось не було так просто, чи не так? Статистика навіть показує, що дедалі більше пар, особливо в останні десятиліття, знайомляться саме онлайн – сьогодні це вже значна частка нових стосунків у багатьох країнах.

Але тут виникає дивний парадокс. Попри цю уявну доступність, ми спостерігаємо протилежну тенденцію: люди рідше одружуються, рідше вступають у серйозні стосунки і, що найдивніше, навіть рідше мають інтимні контакти. Деякі показники досягли історичних мінімумів. Як так виходить, що інструмент, створений для полегшення знайомств, насправді може їх ускладнювати? Спробуймо розібратися, поглянувши на це з дещо незвичної, можливо, економічної точки зору, яка пояснює суб'єктивне сприйняття цінності на цьому специфічному ринку.

Сприйняття чоловіків: Ілюзія ринку покупця?

Уявіть собі досвід чоловіка в додатку для знайомств. Він один, а перед ним – функціонально нескінченний потік жіночих профілів. Важливо, що він не бачить інших чоловіків, не відчуває прямої, візуальної конкуренції в самому інтерфейсі. Це створює у нього ілюзію надлишку пропозиції, ніби він на ринку, де "продавців" (жінок) набагато більше, ніж "покупців" (він один).

З точки зору базової економічної логіки, коли пропозиція перевищує попит, ціна на товар чи послугу падає. У контексті знайомств це може підсвідомо трансформуватися в думку: "Десь там, серед усіх цих варіантів, точно є хтось привабливий, хто погодиться на стосунки (чи просто секс) з меншими вимогами чи інвестиціями з мого боку". І ця думка не позбавлена певних підстав у такій системі координат. Завжди може знайтися хтось, готовий "продати" свій час чи увагу "дешевше". Це може призводити до того, що частина чоловіків починає сприймати секс та увагу як щось легкодоступне, що не потребує значних вкладень – емоційних чи матеріальних. Вони відчувають, що мають право розраховувати на інтимність за "зниженими цінами", що веде до своєрідної "гонки до дна" у вимогах до ресурсів.

Сприйняття жінок: Ілюзія ринку продавця?

Тепер погляньмо на ситуацію очима жінки. Вона також одна, але її може "атакувати" потік повідомлень та знаків уваги від функціонально нескінченної кількості чоловіків. Вона, подібно до чоловіка, не бачить інших жінок у додатку, її конкурентки залишаються "за кадром". Натомість вона бачить безліч чоловіків, які, на перший погляд, змагаються за її увагу, готові пропонувати компліменти, час, а іноді й обіцянки значних ресурсів.

Це створює протилежне враження – ніби вона на ринку, де "покупців" (чоловіків) значно більше, ніж "продавців" (вона одна). Економічна логіка тут підказує: коли попит перевищує пропозицію, ціна зростає. Жінка може обґрунтовано дійти висновку: "Десь серед усіх цих чоловіків точно є хтось кращий, більш успішний, більш щедрий, готовий запропонувати максимум ресурсів за мою увагу та сексуальну можливість". І вона теж матиме рацію у своїй суб'єктивній реальності. Завжди може знайтися хтось, готовий "заплатити більше". Це може призводити до того, що частина жінок починає несвідомо завищувати "ціну" своєї уваги чи близькості, очікуючи максимальних ресурсів чи зобов'язань майже одразу, що створює ефект, схожий на гіперінфляцію очікувань.

Розрив у сприйнятті: Чому "угода" не відбувається?

І ось тут криється головна проблема. Через абсолютно різний суб'єктивний досвід користування додатками, чоловіки та жінки починають формувати кардинально відмінні уявлення про цінність сексу, уваги та зобов'язань. Їхні оцінки стають все більш несумісними.

Чоловіки, виходячи зі своєї "реальності" надлишку пропозиції, вважають, що секс та увага мають коштувати умовно "мало". Жінки, виходячи зі своєї "реальності" надлишку попиту, вважають, що їхній час та близькість мають коштувати умовно "багато". Кожен по-своєму правий у межах своєї суб'єктивної бульбашки, створеної алгоритмами додатку. Але коли ці дві точки зору стикаються в реальному житті (чи навіть у чаті), виникає величезна прірва в оцінках. Якщо одна сторона хоче "купити" за долар, а інша хоче "продати" це ж саме за мільйон доларів, угода не відбудеться. Точка компромісу стає недосяжною, бо вона занадто далека від вихідних позицій обох. Немає спільного ґрунту для "переговорів", оскільки фундаментальний принцип успішних стосунків – обмін нерівноцінними благами порівнянної вартості – порушується.

Результат? Значне скорочення всіх форм сексуальних стосунків – від шлюбів до побачень на одну ніч. Люди просто не можуть "домовитися" про цінність того, що вони можуть запропонувати одне одному. Додатки, які мали б з'єднувати, мимоволі створюють умови, за яких люди все більше віддаляються у своїх очікуваннях та оцінках.

Що далі? Роздуми замість висновків

Розуміння цієї динаміки – це не вирок, а скоріше ключ до усвідомлення. Можливо, справа не лише в "не тих" людях навколо чи у власних недоліках. Можливо, саме середовище, в якому ми шукаємо стосунки, спотворює наше сприйняття і підштовхує до економічної логіки там, де мали б панувати емоції, емпатія та взаємна повага. Усвідомлення цих прихованих механізмів може стати першим кроком до того, щоб подивитися на процес знайомств – чи то онлайн, чи офлайн – більш реалістично і, можливо, знайти шлях до справжньої близькості поза правилами такого спотвореного "ринку". Це запрошення до роздумів про те, як технології впливають на найінтимніші аспекти нашого життя та як ми можемо зберегти людське в епоху цифрових ілюзій.

Література:

• Buss, D. M. (2016). The Evolution of Desire: Strategies of Human Mating (Revised and Updated ed.). Basic Books. (Девід Басс розглядає еволюційні основи стратегій вибору партнера чоловіками та жінками, пояснюючи відмінності в їхніх пріоритетах. Це допомагає зрозуміти, чому певні "ресурси" та "можливості" історично цінувалися по-різному, що знаходить своє відображення, хоч і в дещо спотвореному вигляді, в динаміці додатків для знайомств.)