Одна жінка – дві особистості: публічна та інтимна

Чи доводилося вам, чоловіки, відчувати, що жінка, яку ви, здавалося б, добре знаєте, раптом відкривається з абсолютно несподіваного боку, особливо коли справа доходить до інтимних стосунків? Якщо так, то ви не самотні. Існує думка, і вона має під собою чимало підстав, що кожна жінка, по суті, поєднує в собі щонайменше дві різні особистості. Сьогодні ми спробуємо розібратися, що це за "дві жінки" і чому розуміння цієї двоїстості може кардинально змінити ваш погляд на стосунки.

Жінка Публічна: Та, яку бачать усі

Перша жінка – це та, яку ми зустрічаємо щодня. Це ваша колега, ділова партнерка, знайома на вечірці, або навіть та, з ким ви щойно пішли на перше побачення. Це її "публічне обличчя", ретельно створений образ, який відповідає суспільним нормам, професійним вимогам та особистим уявленням про те, якою її мають бачити оточуючі. Вона може бути стриманою, рішучою, веселою, інтелектуальною – будь-якою. Ця версія жінки взаємодіє зі світом за певними, часто неписаними, правилами етикету та соціальної взаємодії.

Жінка "Спальні": Таємниця за закритими дверима

Але є й інша жінка. Назвемо її умовно "жінка спальні". Важливо розуміти: "спальня" тут – це не стільки конкретне місце, скільки метафора того інтимного, особистого простору, де відбуваються сексуальні стосунки. Це контекст, а не локація. І саме в цьому контексті відкривається друга, часто прихована, сутність жінки.

Ця "жінка спальні" може кардинально відрізнятися від своєї публічної версії. Іноді ці відмінності настільки разючі, що здається, ніби це дві абсолютно різні людини. Коли мова заходить про сексуальність, ця сфера часто порівнюється з "Диким Заходом". І в цьому є частка правди. Адже сексуальність глибоко пов'язана з продовженням роду, з самою суттю життя. Тут, де ставки такі високі – майже як у прислів'ї "в любові та на війні всі засоби хороші" – правила часто відступають на другий план. Тому "спальня" стає територією, де багато що дозволено, і де внутрішні бажання та інстинкти можуть проявитися з несподіваною силою.

Було б помилкою намагатися взаємодіяти з публічною персоною жінки так, ніби ви вже знаходитесь в "спальні", навіть якщо у вас є сексуальні стосунки. Так само недоречно переносити очікування від "жінки спальні" на її поведінку в суспільстві. Кожна з цих "жінок" має свою роль і свій простір, і змішування цих контекстів може призвести до непорозумінь, образ та розчарувань.

Чому так важко вгадати?

Найбільша складність для чоловіків полягає в тому, що передбачити, якою буде "жінка спальні", дивлячись на її публічний образ, практично неможливо. Досвід багатьох свідчить: дівчата, які на публіці здаються втіленням скромності, невинності, іноді навіть такої собі "чистоти", за закритими дверима можуть виявитися неймовірно розкутими, пристрасними та готовими до найсміливіших експериментів. І навпаки, жінки з яскравим, провокаційним іміджем – татуювання, відвертий одяг, зухвала поведінка – в інтимній обстановці можуть виявитися напрочуд боязкими, консервативними та навіть невпевненими.

Висновок невтішний, але правдивий: публічна персона рідко дає достовірну інформацію про те, чого очікувати в інтимній близькості. Ми, чоловіки, схильні думати, що те, якою жінка є на людях, більш-менш відповідає тому, якою вона буде в ліжку. І це непорозуміння, ця помилка сприйняття часто стає причиною того, що і чоловіки, і жінки втрачають шанс на потенційно щасливі та гармонійні стосунки.

Пастка "Сильної жінки" та "Надто чистої"

Один із найпоширеніших прикладів такої помилки – це феномен "жінки-боса" або просто успішної, самодостатньої жінки. Сьогодні багато жінок досягають значних кар'єрних висот, керують колективами, приймають відповідальні рішення. Їхня публічна персона часто має риси, які традиційно вважаються "маскулінними": рішучість, напористість, вміння конкурувати. Ці якості справді допомагають їм досягати успіху.

Проблема виникає тоді, коли чоловіки автоматично переносять цей образ на інтимну сферу. Вони припускають, що така жінка і в ліжку буде прагнути домінувати, змагатися, керувати. Це відлякує багатьох чоловіків – не тому, що вони бояться сильних жінок, а тому, що впевненість у собі та конкурентоспроможність, які цінуються в діловому світі, не завжди є тим, чого чоловік шукає в інтимних стосунках. Більшість чоловіків, свідомо чи ні, прагнуть бути провідними у стосунках зі своєю жінкою, і їм здається, що з такою "сильною" жінкою будь-яка спроба взяти ініціативу перетвориться на боротьбу за владу.

І тут криється потенційне розчарування для обох. Адже цілком можливо, що ця успішна жінка за закритими дверима мріє розслабитися, проявити свою жіночність, можливо, навіть підкоритися і віддати ініціативу партнеру. Але її публічний імідж не транслює цього, створюючи "проблему образу".

Те саме стосується і жінок, які здаються "надто чистими", "неземними". Чоловіки можуть проходити повз них, думаючи: "Я сповнений звичайних людських, часом досить відвертих сексуальних бажань, а ця жінка ніколи на таке не піде". Але це не обов'язково правда. Чим сильніше жінка приваблює чоловіка, тим більше вона може бути готова спробувати щось нове, експериментувати. Іноді жінки виявляються навіть більш розкутими та винахідливими у своїх фантазіях, ніж їхні партнери. Тому не варто робити поспішних висновків про її бажання, доки вони не будуть озвучені або проявлені.

Навігація у власній двоїстості: виклик для жінок

Усвідомлення цієї двоїстості може спантеличити. Адже виходить, що ваші сестри, матері, колеги, сусідки – кожна жінка на планеті несе в собі ці дві версії. І кожній доводиться вчитися жити з цією внутрішньою неоднозначністю, особливо в суспільстві, яке часто надсилає суперечливі сигнали щодо жіночої сексуальності.

Деякі жінки намагаються вирішити цю дилему, руйнуючи дихотомію. Одні прагнуть до надмірного контролю, намагаючись "цивілізувати" спальню, перетворити її з "Дикого Заходу" на територію Закону і Порядку під пильним наглядом. Інші, особливо молоді, можуть вдаватися до протилежної крайності: руйнувати межі, вступати в недоречні сексуальні зв'язки, перетворюючи все життя на "Дикий Захід", де будь-що може статися. Обидві крайності рідко ведуть до гармонії.

Більшість жінок, ймовірно, обирають шлях розділення цих двох аспектів своєї особистості, відносячи їх до різних вимірів реальності. Але саме це розділення і призводить до непорозумінь, про які йшлося вище, і робить сексуальні стосунки такою собі "грою в кості".

Кілька думок наостанок

Отже, панове, важливо пам'ятати: те, як жінка поводиться на публіці, не завжди відображає те, якою вона буде за закритими дверима. Не робіть поспішних висновків. Дайте шанс розкритися її "таємній" стороні.

А вам, пані, варто усвідомлювати, що чоловікам буває складно розгадати цю двоїстість. Можливо, іноді варто делікатніше натякнути або створити умови, в яких ваша "жінка спальні" зможе безпечно проявити себе, не боячись осуду чи нерозуміння з боку партнера, який звик до вашого публічного образу.

Зрештою, ключ до гармонійних стосунків лежить у взаємній повазі, довірі та готовності пізнавати одне одного у всій багатогранності наших особистостей. І можливо, прийняття цієї "двох жінок в одній" є важливим кроком на цьому шляху.

Чи знаходите ви підтвердження цим думкам у власному досвіді?

Література:

• Горностай, П. П. (2007). Особистість та роль: рольовий підхід у соціальній психології особистості. Київ: Інтерпрес ЛТД.
  (Анотація: Ця монографія українського психолога детально розглядає рольовий підхід до особистості, аналізуючи, як соціальні ролі, включно з гендерними, впливають на поведінку та самосприйняття, що перегукується з ідеєю публічної та приватної сторін особистості жінки.)
• Кісь, О. (2008). Жінка в традиційній українській культурі (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.). Львів: Інститут народознавства НАН України.
  (Анотація: Хоча книга зосереджена на історичному аспекті, вона розкриває, як суспільні норми та очікування формували різні моделі поведінки для жінок у публічній та приватній сферах, що може бути передумовою для розуміння витоків певної "двоїстості" жіночої ролі.)