Онлайн-знайомства: Чи справді додатки для знайомств допомагають знайти кохання?

Колись ми знайомилися на танцях, у бібліотеках, через друзів. Це здається таким далеким, майже архаїчним, чи не так? Сьогодні екрани смартфонів стали головними посередниками у пошуку другої половинки. Онлайн-знайомства, а особливо додатки, просто увірвалися в наше життя, кардинально змінивши правила гри. Пам'ятаю, ще років 10-15 тому зізнатися, що ти познайомився з кимось в інтернеті, було чимось трохи соромним, чимось, що викликало скептичні посмішки. А тепер? Тепер це ледь не основний спосіб. Вражаюче, як швидко все змінилося. За якусь мить звичний ландшафт людських стосунків перевернувся з ніг на голову. І хоча в додатків є свої очевидні плюси, інакше б вони не стали такими популярними, сьогодні я хочу поговорити про той бік медалі, який часто залишається в тіні, про ті негативні моменти, які змушують задуматися.

Нескінченний вибір чи знецінення зв'язку?

Уявіть собі величезний каталог людей, де кожен – потенційний кандидат. З одного боку, це дає відчуття безмежних можливостей: можна знайти когось за межами свого звичного кола спілкування, з іншого міста чи навіть країни, відфільтрувати за інтересами, поглядами на життя. Це зручно, особливо для тих, хто має нетрадиційну орієнтацію або специфічні уподобання. І, зізнаймося, почати розмову онлайн для багатьох значно легше, менше страху відмови "вживу".

Але що відбувається, коли вибір стає занадто великим? Ми починаємо гортати профілі, як товари в інтернет-магазині. Людина перетворюється на набір фотографій та короткий опис. "Цей нічого, але може, наступний буде кращим?" – знайома думка? Це відчуття нескінченних опцій призводить до того, що ми менше цінуємо конкретний зв'язок, конкретну людину. Якщо щось іде не так, якщо виникають перші труднощі – навіщо напружуватися? Завжди ж є хтось інший, потенційно "кращий". Це як у роботодавця, що перебирає резюме з нескінченного потоку кандидатів.

Таке ставлення "трава завжди зеленіша з іншого боку" робить неймовірно складним побудову справді глибоких, міцних стосунків. Адже стосунки – це не лише приємні моменти. Це й готовність долати труднощі разом, це інвестиція часу, емоцій та зусиль. Справжні стосунки потребують турботи, прихильності, відчуття безпеки, емоційної близькості, довіри. Це ті довгострокові потреби, які додатки для знайомств, по суті, не можуть задовольнити. Вони, радше, як фастфуд для стосунків: швидко, зручно, але чи поживно для душі? Мені здається, вони підривають саму енергію та міцність, необхідні для того, щоб стосунки "працювали". Ми повинні вчитися будувати стосунки, а додатки, схоже, цьому не сприяють.

Культура швидких зустрічей та її наслідки

Ще один момент, який не можна оминути, – це бум культури випадкових зв'язків. Я не хочу зараз заглиблюватися в моральні аспекти цього явища, це тема для окремої дискусії. Йдеться про інше – про поширення стосунків без будь-яких інвестицій. Додатки, особливо ті, що прямо орієнтовані на швидкі знайомства, дали зелене світло можливості отримувати сексуальне задоволення без емоційної близькості, без зобов'язань.

Здавалося б, що тут такого? Але це призводить до того, що люди все частіше використовують одне одного егоїстично, для задоволення власних потреб, не замислюючись про почуття іншої сторони. Глибокі, емоційно насичені, віддані стосунки стають чимось рідкісним, майже екзотичним. Багато хто відчуває, що варіантів нібито безліч, але знайти людину, яка дійсно прагне справжніх стосунків, – завдання із зірочкою. Ми не вчимося будувати близькість, коли нормалізуємо стосунки без взаємних вкладень. І, як не прикро, від цієї культури, через низку факторів, жінки часто страждають більше, ніж чоловіки. Шукати серйозні стосунки в місці, яке переважно орієнтоване на швидкоплинні інтрижки, – це все одно, що намагатися знайти оазис у пустелі.

Коли віртуальний світ витісняє реальний

Пам'ятаєте, як раніше люди знайомилися? Ходили на спеціальні заходи, в клуби за інтересами, просто заводили розмову на вулиці чи в кафе. Зараз це трапляється все рідше. Навіщо, якщо є додаток? Люди стали більш замкненими в офлайні. Навіть коли ми виходимо кудись, ми часто "в телефоні". Соціальні заходи, які раніше сприяли знайомствам, або зникають, або втрачають свою первісну функцію.

Додатки перетворили знайомства на своєрідний шопінг. Ми "обираємо" людей, як товари, виходячи з миттєвих потреб. "Мені зараз потрібен хтось для легкої розмови", "хочу сходити в кіно" – і ми гортаємо профілі, шукаючи того, хто найкраще і найшвидше задовольнить цей запит. Інші люди роблять те саме щодо нас. Це створює культуру, де ми ставимося до потенційних партнерів як до об'єктів, забуваючи, що за кожним профілем стоїть жива людина зі своїми почуттями, сподіваннями та страхами. Ми не надто переймаємося тим, як наші слова чи дії вплинуть на іншу людину, особливо в онлайн-спілкуванні, де немає безпосереднього контакту. І, як наслідок, ми й самі починаємо об'єктивувати себе, намагаючись відповідати чиїмось уявленням.

Поверхневість, спрощення та розчарування

Якщо бути зовсім відвертою, профілі в додатках для знайомств – це як меню, яке до огидного спрощує людину. Вся складність особистості, її внутрішній світ, її історія зводяться до кількох фотографій та маркетингового слогану. І чи завжди ми самі можемо адекватно себе описати? Чи достатньо ми знаємо себе, щоб представити свою "реальність" у кількох рядках? Мабуть, ні. Тому й доводиться зустрічатися особисто, щоб перевірити, чи відповідає віртуальний образ дійсності, чи збігаються наші очікування.

А що відбувається, коли ти робиш це знову і знову, і щоразу – розчарування або відмова? Це не є природним для нас як для виду. Людина починає відчувати вигорання, марність, гіркоту щодо стосунків загалом. Може з'явитися образа, яка змушує докладати ще менше зусиль, або й зовсім відмовитися від спроб. Це відчуття марності стосунків багато в чому провокується саме таким форматом знайомств.

Додатки просувають стосунки, засновані на поверхневих речах, насамперед на зовнішності. Профіль заохочує демонструвати картинку: як ти виглядаєш, які в тебе хобі, що тобі подобається в ліжку. Але ж це не ті якості, які визначають успішність стосунків чи здатність до компромісу. Зовнішність не розкаже, хто людина насправді, якою вона буде в партнерстві. Через це ми можемо пропустити справді сумісних людей і, навпаки, вважати, що нам підходять ті, з ким у нас насправді мало спільного. Ми починаємо вірити, що поверхневий підхід до знайомств працює, хоча це далеко не так.

Загострення старих ран та нові травми

Ще один сумний аспект – це те, як додатки для знайомств впливають на наші внутрішні переконання та травми. Якщо у вас є страх, що "мене ніхто не полюбить, якщо я не буду достатньо успішним/красивим/високим", то онлайн-середовище може лише посилити ці побоювання. "Для чоловіків важлива тільки зовнішність", "люди хочуть тільки сексу", "всі брешуть", "мене легко замінити" – ці та подібні негативні установки не тільки не лікуються, а й знаходять своє підтвердження в нескінченному потоці швидких знайомств та відмов. Замість того, щоб зцілювати старі рани, ми ризикуємо отримати нові.

І згадайте "гоустинг" – раптове припинення будь-якого спілкування без пояснень. Це стало настільки поширеним, що сприймається майже як норма. Але ж це жахлива поведінка, яка завдає глибокого удару по самооцінці та емоційному стану людини, яку "загоустили".

Постійні відмови, навіть якщо вони відбуваються онлайн, не минають безслідно. У додатках ти, по суті, виставляєш себе на оцінку, тебе "пробують" і відхиляють. Для багатьох це посилює відчуття відчаю, тривогу, сумніви в собі. Може з'явитися думка, що з тобою щось глибоко не так, що ти нікому не потрібен. Самотність стає ще гострішою. Цей біль може призвести до того, що людина взагалі відмовиться від спроб будувати стосунки, очікуючи на чергове відторгнення.

Ілюзія вибору та реальність обману

Обман – це, на жаль, невід'ємна частина знайомств загалом, але додатки, здається, розстелили для нього червону доріжку. Люди можуть брехати про себе, свої наміри, створювати абсолютно фальшивий образ, ховаючись за екраном. І найприкріше, що сама система часто заохочує це: головне – представити себе так, щоб сподобатися, а не таким, яким ти є насправді. Скільки історій про шахрайські схеми, про розбиті серця через онлайн-обман!

І ще одне: додатки затягують. Постійне оновлення профілю, перевірка лайків, листування з кількома людьми одночасно, нескінченне гортання профілів – це може поглинути весь час та енергію. Це шкодить іншим стосункам у вашому житті, обмежує час на важливі справи, позбавляє можливості насолоджуватися моментом тут і зараз. Ми ж не для того прийшли в цей світ, щоб провести все життя, дивлячись в екран. Це може легко перетворитися на справжню залежність, на марнування життя.

Що ж робити?

Усі ці негативні наслідки призводять до того, що додатки для знайомств стають причиною ще більшого болю та розчарувань у стосунках. Суспільство ніби змушує нас відчувати, що мати справжні, глибокі стосунки майже неможливо. Цьому сприяє багато факторів: від застарілих уявлень про стосунки, які вже не працюють у сучасному світі, до культу автономії та незалежності, від шкідливих моделей поведінки до ідеалів, нав'язаних маркетингом та соціальними мережами, яким ніхто не може відповідати.

Додатки для знайомств з'явилися як нібито рішення, спосіб задовольнити наші потреби у стосунках. Але вони не змінюють нічого в дисфункціональних аспектах людських взаємин. Вони не вчать нас навичкам, необхідним для побудови здорових стосунків. Вони просто з'єднують нас із набагато більшою кількістю людей, тим самим лише підкреслюючи та посилюючи існуючі проблеми.

Єдине, що може привести нас до того, чого більшість із нас справді прагне у стосунках, – це інвестиції. Інвестиції в себе, в розуміння своїх потреб та кордонів, і, найголовніше, інвестиції в оволодіння навичками побудови здорових, глибоких та значущих стосунків. Можливо, варто іноді відкласти телефон і спробувати побачити людей навколо – у реальному світі.

Література:

• Ілларіонов, О. Ю. (2018). Психологія спілкування в соціальних мережах. Київ: Центр учбової літератури. (У книзі розглядаються особливості комунікації в онлайн-середовищі, включаючи формування першого враження, самопрезентацію, а також ризики віртуального спілкування, що перегукується з проблемами поверхневості та обману в додатках для знайомств).
• Аронсон, Э., Уилсон, Т., & Экерт, Р. (2004). Социальная психология. Психологические законы поведения человека в социуме. Санкт-Петербург: прайм-ЕВРОЗНАК. (Класичний підручник, який може бути корисним для розуміння загальних принципів міжособистісної атракції, формування стосунків, впливу соціального середовища на поведінку. Розділи про когнітивний дисонанс, самооцінку та атрибуцію можуть допомогти пояснити деякі реакції користувачів додатків для знайомств, описані в статті, наприклад, вигорання, зміну ставлення до стосунків).
• Baumeister, R. F., & Leary, M. R. (1995). The need to belong: Desire for interpersonal attachments as a fundamental human motivation. Psychological Bulletin, 117(3), 497–529. (Фундаментальна стаття про базову людську потребу в належності та міжособистісних зв'язках. Може слугувати теоретичною основою для критики додатків для знайомств, які, на думку автора статті, не задовольняють цю потребу належним чином, а іноді й перешкоджають її задоволенню, пропонуючи поверхневі зв'язки).