Аукціон життя: чому ми «переплачуємо» за перемогу і що отримуємо насправді
Уявіть, що життя – це велетенський аукціонний дім. Кожен з нас приходить туди з палаючими очима, прагнучи здобути найцінніші лоти: омріяну роботу, кохання всього життя, визнання, чемпіонський титул. Бажати – це ж так просто, чи не так? Хто б відмовився від шматочка щастя, порції успіху чи краплі любові? Це безкоштовно. Але сам аукціонний дім, на жаль чи на щастя, не благодійна організація. За кожен бажаний лот доведеться платити. І тут починається найцікавіше.
Ціна бажаного: не лише гроші
Коли ми говоримо про «переплату за перемогу», гроші – це лише верхівка айсберга. Звісно, бувають ситуації, як от купівля будинку, де я сам опинився в ролі того, хто запропонував значно більше за інших. Було чотирнадцять претендентів, але будинок дістався мені. Не тому, що я кращий, чи продавець мене полюбив. Я просто заплатив більше. І хоча я вважав, що нерухомість недооцінена, факт залишається фактом – я переплатив порівняно з іншими. Але ж хтось мав перемогти, чи не так?
Однак, ця «переплата» значно ширша. Щоб отримати ту саму роботу, на яку претендують десятки інших, можливо, доведеться працювати понаднормово, погоджуватися на меншу зарплату на старті, брати на себе більше відповідальності. Щоб збудувати успішний бізнес, можливо, доведеться відмовитися від вихідних, хобі, зустрічей з друзями, вкладати весь свій час та енергію, ризикувати тим, що маєш. А у стосунках? Якщо ти націлився на конкретну людину, ти повинен бути готовим запропонувати щось таке, чого не запропонують конкуренти. Можливо, це глибше розуміння, більша підтримка, готовність розділити найскладніші моменти. Це може означати бути більш щедрим, більш уважним, більш терплячим.
Всесвіт, звісно, багатий: є багато можливостей, людей, шансів. Але в кожному конкретному випадку – ось ця робота, ось ця людина, ось цей чемпіонат – це гра з нульовою сумою. Якщо виграєш ти, хтось інший програє. І щоб виграти, потрібно бути готовим заплатити ціну, яка часто видається надмірною.
Чому переможець завжди «переплачує»?
На аукціоні лот дістається тому, хто запропонує найвищу ціну. Це означає, що всі інші учасники вважали, що цей лот не вартий таких грошей, таких зусиль, таких жертв. Переможець платить більше, ніж, на думку інших, цей лот коштує. Можливо, вони й праві. Але вони не виграли.
Переможці виграють не просто тому, що платять більше, а тому що готові платити занадто багато з погляду об'єктивної вартості. Вони бачать у лоті щось, чого не бачать інші, або їхнє бажання настільки сильне, що затьмарює раціональні розрахунки. Це може бути долар, а може бути десять мільйонів. Або роки життя, здоров'я, стосунки.
Звісно, можна сказати: «Він/вона/воно того не варте!» І, можливо, це правда. Але з таким ставленням лот не виграти. Це просто гіркота того, хто залишився ні з чим. Щоб перемогти конкурентів, потрібно робити те, чого не роблять вони, але що є цінним для об'єкта вашого бажання.
Розчарування переможця: коли ціна занадто висока
І ось тут криється певна пастка. Часто, здобувши бажане, ми відчуваємо не радість, а розчарування. Чому? Бо вартість перемоги може виявитися значно вищою за цінність самого призу. Це економічне пояснення того, чому отримання бажаного не завжди робить нас щасливими. Перемога стає чистим збитком, якщо дивитися лише на співвідношення «вкладено-отримано».
Саме тому я часто кажу людям, що допомагаю їм отримати те, чого вони хочуть, аби полегшити їхнє розчарування. Щоб вони могли викреслити ще одне місце, де марно шукали щастя, яке насправді завжди всередині. Але люди рідко вірять цьому на слово. Вони починають слухати лише тоді, коли вже добряче розчарувалися у своїх зовнішніх «здобутках».
Справжнє золото: алхімія трансформації
То що ж, перемога не варта зусиль? Не зовсім так. Просто потрібно зрозуміти, де шукати справжню цінність. Вона не в самому здобутку – роботі, будинку, стосунках, медалі. Бо, як ми вже з'ясували, ціна цього здобутку може бути невиправдано високою.
Справжня цінність – у процесі перетворення себе. Бажання виграти стає каталізатором, який змушує нас стати кращими, сильнішими, витривалішими, мудрішими. Ти, ймовірно, не зможеш виграти, залишаючись таким, яким ти є зараз. Щоб перемогти, ти мусиш бути готовим робити те, чого не роблять твої конкуренти. Це мотивує тебе підняти свою п'яту точку і стати більш компетентною версією себе.
Уявіть олімпійського атлета. Справжнє золото – це не сама медаль, не три хвилини на п'єдесталі. Справжнє золото – це стати найсильнішою, найшвидшою чи найграціознішою людиною у світі (у своїй дисципліні). Роки болю, дисципліни, розчарувань і неймовірної наполегливості не можуть коштувати стільки, скільки шматок металу. Але вони можуть вартувати можливості реалізувати свій потенціал на максимум, хоча б раз у житті.
Ті, хто виграє «великі призи», зазвичай розуміють (свідомо чи ні), що справжня цінність – це той шлях, який вони пройшли, ті зміни, які відбулися всередині них. Саме це розуміння дозволяє їм триматися процесу достатньо довго, щоб перемогти. Бо перемога завжди забирає більше часу і коштує дорожче, ніж ти думаєш на старті.
Тому, якщо ти хочеш перемогти, будь готовий переплатити. А якщо не готовий – можливо, варто відмовитися від самого бажання перемогти. Бо це бажання буде лише мучити, якщо ти не готовий робити те, що необхідно для його реалізації. Іноді краще просто відпустити і знайти задоволення в тому, що маєш.
А як ви вважаєте, чи завжди перемога виправдовує свою ціну? Чи стикалися ви з подібним у своєму житті?