Напружена і контролююча жінка: справжні причини та шлях до порозуміння

Кожного тижня до мене звертаються чоловіки з одним і тим же питанням: "Що робити з жінкою, яка постійно напружена і все контролює?" Це питання звучить так часто, що, здається, стало чимось на кшталт сумної норми. Але що, як я скажу вам, що більшість із нас абсолютно неправильно розуміє причини такої поведінки? І, як наслідок, шукає рішення зовсім не там.

Мені здається, ми часто забуваємо, що справжня духовна чи психологічна практика відбувається не десь у медитаціях на вершині гори, а тут і зараз, у наших повсякденних взаємодіях. Ми маємо певні уявлення про те, якими маємо бути, або як має поводитися наше тіло, і це створює внутрішнє напруження. Якщо ж раптом відчуваємо полегшення – не поспішайте картати себе за це. Давайте краще розберемося, що насправді ховається за образом "контролюючої та напруженої жінки".

Коріння контролю: страх і невирішений біль

Насамперед, важливо зрозуміти: контроль – це поведінка, що базується на страху. Люди стають напруженими, коли їхня нервова система не може розслабитися через постійне відчуття тривоги. Якщо жінка вдається до надмірного контролю, це майже завжди означає, що вона пережила щось дуже болісне, і, скоріш за все, не один раз, а хронічно.

Цей досвід, або, точніше, серія таких дослідів, є травмою. Не просто травмою, а складною, комплексною травмою, бо вона повторювалася знову і знову. В рамках цих травматичних переживань її базові потреби не задовольнялися. Особливо гостро могла відчуватися незадоволеність потреби відчувати себе в безпеці, бути захищеною, перебувати у своїй, так би мовити, жіночій суті. І тоді, єдиною надією уникнути болю, якого б вона не боялася, стає стан підвищеної готовності та суворий контроль над оточенням: людьми, речами, рутиною. Це єдиний відомий їй спосіб відчути хоча б крихту безпеки.

Популярна помилка: чи справді "спокійний" чоловік – це рішення?

Існує поширене уявлення, що для напруженої, контролюючої жінки ідеальним партнером буде спокійний, безтурботний чоловік. Логіка, на перший погляд, зрозуміла: він допоможе їй розслабитися, відпочити, подивитися на життя легше. Але це не може бути далі від істини. Я б навіть сказала, що за кожною жінкою, яка "париться" через усе на світі, часто стоїть чоловік, якого, навпаки, нічого не хвилює.

Чому так? Безтурботний чоловік часто нечутливий до потенційних небезпек і не бере на себе відповідальність за їх попередження. Він не діє на випередження, не створює для жінки відчуття "буферу", передбачаючи можливі негативні наслідки – чи то фізичні, чи психічні, а найчастіше – емоційні. Через це вона не тільки залишається незахищеною, але й несе на собі весь тягар відповідальності за безпеку.

Контролюючі, напружені жінки надзвичайно чутливі до потенційних загроз. Якщо чоловік цієї чутливості не поділяє, вона не може йому довіряти в тому, що він врахує ці загрози. Таким чином, вона не тільки залишається сам на сам зі своїм тягарем, але й сам чоловік може стати для неї додатковим джерелом стресу.

Іноді жінки в таких ситуаціях самі себе обманюють, думаючи, що безтурботний партнер допомагає їм не бути такими тривожними. Це трапляється, коли чоловік заспокоює її таким чином, що вона починає сумніватися у власній оцінці реальності. Можливо, іноді жінка справді бачить більше небезпек, ніж є. Але навіть у цьому випадку, намагатися просто "заспокоїти" її, замість того, щоб проактивно усунути її страхи – це найслабша з можливих реакцій. Насправді ж, напружені жінки часто дуже точно відчувають потенційну небезпеку. Тому безтурботний чоловік – це повна протилежність тому, що потрібно жінці, яка живе у страху.

Уявімо ситуацію. Оксана перебуває у стосунках з Тарасом. Вона може казати, що вдячна Тарасові, бо він допомагає їй не сприймати все так серйозно, насолоджуватися моментом. Але насправді Оксана не стала менш контролюючою чи менш напруженою. Вона продовжує боротися з постійним занепокоєнням і "вибухає", коли її відчуття контролю порушується.

Ось Тарас вирішує піти в похід і кличе Оксану. Вона одразу бачить усі потенційні проблеми: собаку треба кудись прилаштувати, інакше будуть проблеми; якщо попросити друга – це може створити напругу у стосунках; машину треба заправити, щоб не застрягти; їжу взяти, бо як же без неї цілий день, особливо якщо плануються фізичні навантаження. А раптом щось піде не так під час самого походу? Треба перевірити спорядження, супутниковий телефон... Через це вона стає "важкою", контролюючою. Тараса це дратує. Він каже їй: "Та розслабся, все буде добре! Собаку хтось догляне, заправимося по дорозі. Просто заспокойся і їдьмо!" Оксана, відчуваючи сором за свою "нелегкість", намагається взяти себе в руки, насолодитися краєвидами. І їй навіть трохи вдається розслабитися... аж поки не приходить зле повідомлення від сусіда, що її собака бігає по їхній ділянці й ганяє курей.

Виявляється, Тарас попросив друга зайти до собаки лише на годину після роботи, а до того часу собака мала бути сама у дворі. Він "не думав", що собака почне підкопувати паркан, бо "давно цього не робив". І ось так, напружена контролююча поведінка Оксани не тільки не зникає, а й посилюється. Тарас, сам того не бажаючи, навчив її, що на нього не можна покластися у питаннях відповідальності та передбачення потенційних проблем.

Безтурботним чоловікам часто бракує того, що я називаю "стриманістю" або "контейнуванням" у стосунках. Їхнє власне задоволення та спокій часто важливіші для них, ніж емоційне благополуччя жінки. А її спроби забезпечити безпеку вони сприймають як перешкоду для власного комфорту.

Не контроль заради контролю

Деякі вважають, що мотивом контролюючої жінки є сам контроль, жага до влади. І що їм потрібно боротися з цією "жагою". Але тут контроль – це симптом, так само як і уявне прагнення до влади. Влада – це здатність досягати бажаного. У випадку напруженої жінки, бажане – це не відчувати болю. Зосереджуватися на самому контролі як на проблемі – це те саме, що лікувати жовтяницю, ігноруючи хвору печінку. Проблема – у травмі та страху.

Інші думають, що рішення – це техніки релаксації, вміння "плисти за течією". Але жодна техніка не допоможе, якщо ви пливете на човні без весел до водоспаду. Причина, чому вона не може розслабитися, набагато глибша.

Шлях до справжнього розслаблення: що насправді потрібно?

Якщо ви дійсно хочете допомогти напруженій та контролюючій жінці (або якщо ви самі є такою жінкою і шукаєте вихід), рішення лежать у площині усунення справжньої причини – страху, породженого минулим болем та очікуванням майбутнього болю.

1. Будьте на крок попереду (для партнера): Передбачайте потенційні небезпеки та захищайте її від них. Ваша гіперчутливість до загроз (так, саме так!) та реальне вирішення проблем не тільки допоможуть їй довіряти вам, але й дозволять їй розслабитися. Контроль – це часто проблема довіри. Демонструючи, що вам можна довіряти, ви стаєте союзником, а не тягарем. Безпека та захист – це те, чого, можливо, ніхто в її житті раніше не давав. Напружені жінки найкраще почуваються з чоловіками, які відповідальні, передбачають небезпеки (фізичні, психічні, емоційні) та враховують їх. З'ясуйте, чого вона боїться, якого болю прагне уникнути, і візьміть на себе відповідальність за ці аспекти, бажано ще до того, як вона вам про це скаже. Не тисніть на неї, щоб вона "просто перестала" контролювати.
2. Задоволення глибинних потреб: Жінки не є контролюючими за своєю природою. Контроль – це вимушена реакція, коли щось йде дуже не так з точки зору їхніх потреб. У напружених, контролюючих жінок ці потреби кричуще незадоволені. Йдеться про потребу в безпеці, захисті, впевненості, підтримці, довірі, забезпеченні, позитивній відповідальності з боку партнера, емоційній залученості, відданості, спільних зусиллях, співпраці. Ці потреби мають бути задоволені. Подумайте, якою була б жінка у вашому житті, якби ці потреби були реалізовані.
3. Свідоме проживання та зцілення травми: Напруженим жінкам потрібен свідомий, проактивний спосіб запобігання болісним подіям. Багато з того, що вони роблять, є підсвідомим. Тому надзвичайно корисною практикою є виведення цих підсвідомих страхів на рівень свідомості. Треба безпосередньо зіткнутися з тим, чого вона боїться, що намагається запобігти, і свідомо вирішити, як це зробити. І найважливіше – не самотужки. Бо за її поведінкою, коли вона входить у цей напружений режим, насправді лежить емоційний тригер, а в ньому – травма, яку потрібно вирішити. Одним зі способів роботи з травмою є "Процес Завершення" (концепція, описана Тіл Свон), але це лише один з можливих шляхів, і часто потрібна допомога фахівця. Однак пам'ятайте: жодна кількість пропрацьованих травм не змусить її позбутися базових потреб, незадоволення яких і призвело до контролюючої поведінки.

Замість висновку: розбалансований світ і жіночі потреби

Люди, здається, починають вважати, що для жінки природно бути напруженою і контролюючою, особливо в нашому сучасному, абсолютно розбалансованому світі, де весь акцент робиться на тому, щоб жінки та чоловіки були "однаковими". Це призвело до того, що чоловіки часто перестають брати на себе відповідальність за створення безпечного простору, а від жінок очікують, що вони не матимуть "жіночих" потреб (в широкому сенсі цього слова – потреб у захисті, турботі, емоційній безпеці). Але жінки не "переростуть" ці потреби і не стануть "сильнішими", щоб не потребувати їх.

Жінка, яка контролює і напружена, – це не "природно". Вона стає такою, коли щось йде дуже не так. І проблема не вирішиться сама собою, якщо не буде виявлено справжню причину її поведінки, визнано її і безпосередньо усунуто. Це шлях не завжди легкий, але він веде до справжнього розуміння, близькості та гармонії.

Література:

• Бессел ван дер Колк. "Тіло пам’ятає все: роль травми у житті людини та шляхи її зцілення". (Видавництво: Vivat, 2021). (Ця фундаментальна праця пояснює, як травматичний досвід "записується" в тілі та психіці, впливаючи на поведінку та самопочуття, що безпосередньо перегукується з твердженням статті про хронічний біль та невирішений дистрес як причину напруженості та контролю).
• Сью Джонсон. "Обійми мене міцніше. Сім бесід про кохання на все життя". (Видавництво: Клуб Сімейного Дозвілля, 2018). (Книга, заснована на емоційно-фокусованій терапії, розглядає важливість емоційної близькості та безпечної прив'язаності у стосунках, що співзвучно з описаними в статті потребами жінки у захисті, довірі та емоційній залученості, незадоволення яких може призводити до контролю).
• Гері Чепмен. "П'ять мов любові. Як висловити любов вашому супутнику". (Видавництво: Свічадо). (Хоча книга безпосередньо не фокусується на темі контролю, вона допомагає зрозуміти важливість задоволення емоційних потреб партнера у спосіб, який є для нього значущим. Це опосередковано стосується тез статті про важливість задоволення глибинних потреб для зниження напруги та створення атмосфери безпеки).