Неусвідомлені стратегії: як вони керують вашим життям і як повернути контроль

Чи замислювалися ви коли-небудь, що кожна наша дія, кожен вибір, навіть найменший, може бути частиною великого, часто неусвідомленого плану? Плану, спрямованого на досягнення бажаного та уникнення того, що лякає чи завдає болю. Можливо, деякі з цих тактик ви помічаєте за собою, але існує цілий пласт інших, що ховаються глибоко у підсвідомості. І саме це незнання, це сліпе слідування внутрішнім сценаріям, може стати джерелом страждань та віддаляти нас від справжніх себе.

Тихий голос внутрішніх сценаріїв

Більшість із нас щиро вірить, що живе, керуючись власними цінностями, переконаннями, симпатіями та особистою правдою. Ми думаємо, що робимо свідомий вибір, виходячи з власної волі. Але чи так це насправді? Часто ми, самі того не помічаючи, відтворюємо підсвідомі шаблони, засвоєні від батьків, культури, друзів, суспільства загалом. Ці шаблони – не що інше, як стратегії, розроблені нами для того, щоб впоратися з життєвими викликами.

Існують стратегії, які ми використовуємо, щоб отримати любов, схвалення, безпеку, відчуття приналежності, свободу, щастя – все те, чого прагне душа. Так само існують і стратегії уникнення: болю, відторгнення, конфліктів, самотності, нудьги. І хоча ми – істоти надзвичайно стратегічні, і в кожній нашій дії є певна мета, ці стратегії не завжди є ефективними чи корисними. Навпаки, вони можуть стати на заваді, заважаючи отримати те, чого ми насправді хочемо, змушуючи втрачати зв'язок із власною автентичністю та цілісністю, роблячи нас нещасними та незадоволеними.

Ось кілька прикладів, як це може проявлятися в житті:

• Дівчина, що обирає певний одяг, аби почуватися бажаною та, як наслідок, захищеною увагою чоловіків.
• Студентка, що здобуває диплом, аби отримати авторитет, якого так прагне.
• Чоловік, що поводиться надміру люб'язно, бо вірить, що так створить відчуття соціальної згуртованості й матиме місце, де почуватиметься своїм.
• Чоловік, що робить специфічне татуювання на обличчі, вірячи, що воно вселятиме страх в оточуючих і таким чином гарантуватиме йому безпеку.
• Дитина, що присвячує весь свій час і енергію спорту, бо це єдиний спосіб, яким вона може привернути увагу батька і відчути ту близькість, якої так прагне.
• Підліток, що бунтує, бо вважає, що це дасть йому свободу та незалежність, яких його позбавили через суворі правила батьків.

Іноді навіть наша особистість, те, що ми вважаємо своїм "Я", є складною, багатошаровою стратегією.

Тіньовий бік наших тактик

У самих стратегіях немає нічого поганого, це невід'ємна частина людського досвіду. Однак, як і все інше, вони мають свої тіньові сторони.

По-перше, ми рідко усвідомлюємо свої стратегії. Ми не сідаємо й не розмірковуємо: "Так, яку б мені стратегію свідомо застосувати, щоб отримати X та уникнути Y?" Натомість вони ніби запускаються автоматично, підсвідомо. Ми переймаємо їх від оточення, культури, і тому не маємо змоги свідомо їх обирати. Через це вони мають над нами більше контролю, ніж ми над ними.

По-друге, через брак усвідомлення ми можемо використовувати не найкращу, або навіть неефективну стратегію. Наприклад, жінка може глибоко прагнути любові чоловіка. Але її методом може бути повна залежність, переймання всіх його інтересів та вподобань, аж до повного розчинення в ньому. Згодом вона може усвідомити, що чоловік любить не її справжню, а ту копію, якою вона стала. І що така поведінка раз у раз приводить її у стосунки з нарцисичними партнерами. Таким чином, саме та поведінка, яка, на підсвідомому рівні, мала б принести їй бажане, стає на заваді.

По-третє, ми засвоюємо ці стратегії настільки підсвідомо, часто в такому юному віці, що починаємо плутати їх із тим, ким ми є насправді. В результаті втрачається зв'язок із власною автентичністю. Уявімо дівчинку, яка росла з матір'ю, що активно підтримувала феміністичні погляди. Дитина могла стати "хлопчиськом" не тому, що це відповідало її справжній природі, а тому, що прагнула схвалення матері, потребувала її прихильності для емоційної безпеки. Вона могла відмовитися від усього "дівчачого" в собі як від стратегії для досягнення цієї мети, пожертвувавши одним аспектом своєї автентичності на користь іншого.

Люди часто відчувають, коли ми діємо стратегічно. Енергія людини, яка робить щось не щиро, а з прихованою метою, завжди відчувається, немов підводна течія. Це може викликати напругу та нерозуміння, адже часто така прихована мотивація зрештою завдає шкоди іншим і руйнує стосунки.

Як розпізнати свої приховані мотиви?

Щоб усвідомити свої стратегії, спробуйте почати з припущення, що все, що ви робите, є стратегією. Задайте собі питання щодо будь-якої своєї дії чи звички: "Якби [моя дія/звичка] була стратегією, що б вона мала на меті мені дати або чого допомогти досягти?"

Наприклад:

• "Якби носіння одягу в певному "духовному" стилі було стратегією, що б воно мало на меті мені дати?" Можливі відповіді: щоб інші визнали мій духовний авторитет; щоб привабити однодумців і не починати розмову першою; щоб почуватися комфортно протягом дня; щоб відчувати себе вищою за "звичайних" людей і заявити про хибність їхнього способу життя.
• "Якби підтримка стосунків з людиною, якої я побоююся, була стратегією, що б вона мала на меті мені дати?" Можливі відповіді: уникнути конфлікту, щоб почуватися в безпеці; залишатися пов'язаною з нею, щоб користуватися її статусом та контактами; мати можливість контролювати її, щоб вона не нашкодила; уникнути думки, що мій страх пов'язаний не з нею, а з чимось пригніченим у мені.

Виконуючи цю вправу, намагайтеся не виправдовувати свої дії й не обирати причину, яка лише заспокоює ваше его. Виправдання – це захист, спрямований на те, щоб довести "правильність" вашої поведінки. Це ускладнить шлях до самоусвідомлення.

Що робити, коли маски скинуто?

Отримавши відповідь, ви опиняєтеся перед вибором. Ви більше не можете не знати, чому робите те, що робите. І тепер у вас є варіанти:

1. Продовжити цю стратегію, але цього разу свідомо.
2. Відмовитися від цієї стратегії та обрати іншу, кращу або ефективнішу, щоб досягти бажаного.

Щоб зробити цей вибір, розгляньте переваги та наслідки кожного варіанту. Запитайте себе, наскільки кожен із них є справжнім або несправжнім для вас. Важливо розуміти: ніхто не зможе сказати вам, що правильно, а що ні. Будь-який вибір, ймовірно, матиме як позитивні, так і негативні наслідки.

Історія Тараса: від статусу до сенсу

Уявімо Тараса. Він усвідомив, що витрачає багато часу та грошей на накопичення речей та підвищення свого статусу: дизайнерський одяг, дорогі годинники, оренда розкішного автомобіля, відвідування заходів, де можна зустріти впливових людей. Усі ці стратегії були спрямовані на здобуття статусу, бо він відчував, що статус дає йому престиж, якого він так прагнув, особливо після дитячих травм, пов'язаних з відчуттям приниження, неповаги та незначущості. Престиж здавався йому протиотрутою.

Тарасові стало соромно, що так багато з того, що він робить, є спробою втекти від цих глибоко вкорінених почуттів. Він проаналізував переваги та наслідки продовження цієї стратегії й вирішив, що якщо продовжить, то назавжди опиниться в замкнутому колі гонитви за престижем. Але він щиро любив той спосіб життя, який забезпечував йому статус.

Тож він прийняв кілька свідомих рішень:

1. Звернутися до психотерапевта, щоб пропрацювати дитячі травми, які спонукали його до гонитви за престижем.
2. Поки що продовжувати носити дизайнерський одяг, бо йому щиро подобалося, коли люди дивляться на нього із захопленням і цікавістю (тут з'являється елемент автентичного задоволення, а не лише стратегії).
3. Почати шукати справу, якій він міг би присвятити свій час та енергію, чим міг би пишатися, що робило б його гідним поваги та захоплення не через зовнішні атрибути, а через реальні досягнення. Він не хотів престижу лише через машину чи одяг. Він хотів відчувати, що має престиж, бо робить щось значуще.

Прийнявши це рішення, Тарас почав вкладати свою енергію та кошти в перетворення занедбаних промислових зон на екологічні громадські простори.

На шляху до усвідомленого життя

Коли ви вирішуєте, що робити з вашою стратегією, про яку тепер знаєте, присвятіть час роздумам, медитації, розмовам з людьми, яким довіряєте. Обговоріть позитивні та негативні сторони продовження цієї стратегії, а також можливі альтернативні варіанти поведінки. Адже значна частина нашого життя минає у спробах отримати те, чого ми хочемо, та уникнути того, чого не хочемо. Ми постійно розробляємо стратегії. Але якщо ці стратегії не усвідомлені, вони можуть призвести до страждань і глибокої нещирості.

Тож, яка ваша стратегія? Усвідомлення цього може стати першим кроком до більш повноцінного та справжнього життя.

Література:

• Фрейд, З. (Freud, S.). Психопатологія повсякденного життя. (Класична праця, що розглядає, як несвідомі бажання, конфлікти та мотиви проявляються у буденних помилках, обмовках та діях, що перегукується з ідеєю неусвідомлених стратегій.)
• Хорні, К. (Horney, K.). Невротична особистість нашого часу. (Аналізує, як певні потреби та внутрішні конфлікти, що виникають внаслідок несприятливих умов у дитинстві, формують невротичні стратегії поведінки, спрямовані на здобуття безпеки, любові чи визнання, часто на шкоду автентичності.)
• Франкл, В. (Frankl, V.). Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі. (Хоча книга зосереджена на логотерапії та пошуку сенсу, вона підкреслює важливість свідомого вибору та відповідальності за своє життя, що є альтернативою сліпому слідуванню неусвідомленим стратегіям.)
• Роджерс, К. (Rogers, C.). Становлення особистості: погляд на психотерапію. (Центральною темою є рух до автентичності, самоприйняття та "повноцінно функціонуючої особистості". Розглядається, як зовнішні умови та оцінки можуть змусити людину відійти від свого справжнього "Я", формуючи захисні стратегії.)