Як чоловіче розбите серце стає рушієм змін?
Існує поширений міф, нібито деякі чоловіки від природи наділені надзвичайною впевненістю у спілкуванні з жінками, нібито вони без зусиль приваблюють їх. Але якщо поглянути навколо, стає очевидним: у будь-якій іншій сфері життя, щоб здаватися невимушеним, потрібно докласти колосальних зусиль. Чому ж успіх у стосунках мав би бути винятком?
Правда полягає в тому, що для того, аби мати вибір у стосунках, потрібні значні навички. Хоча природні схильності деяких чоловіків можуть добре поєднуватися з цим конкретним набором умінь, пояснюючи тим самим різноманіття результатів, зрештою, це все одно набір поведінок, яких можна навчитися. Отже, якщо чоловіки, які досягають значного успіху з жінками, не народжуються такими, а стають ними, виникає питання: як це відбувається? Які обставини спонукають чоловіків інвестувати час, енергію та навіть гроші, необхідні для опанування цього набору навичок?
Від "Хорошого Хлопця" до "Гравця"
Зазвичай, чоловіки, яких ми називаємо "гравцями", – це колишні "хороші хлопці", які надто багато разів переживали розчарування і вирішили щось з цим зробити. Часто це колишні романтики, чиє ставлення до стосунків, як показує досвід, майже завжди закінчується трагедією. Саме сильний біль від цих переживань стає достатньою мотивацією для оволодіння набором навичок, який, майже за визначенням, вимагає від людини пережити значну кількість особистих відмов.
Лише після значного розбиття серця, іноді одного, іноді кількох, ці чоловіки, через свої відверто погані результати, нарешті починають аналізувати свої улюблені переконання щодо жінок і стосунків. Вони піддають себе суворому вивченню ефективності. Поняття ефективності є ключовим, оскільки ці чоловіки втомилися не отримувати того, чого хочуть. Тому те, що дійсно працює, має переважати над тим, що вони хотіли б, щоб працювало, або над тим, що, на їхню думку, повинно працювати, коли йдеться про жінок.
Це насправді досить науковий підхід. Ми можемо розглядати "гравців" як прикладних поведінкових вчених, які вивчають поведінку жінок у знайомствах. І, як у науці, це найкраще практикувати з певною нейтральністю щодо цінностей, оскільки як "гравці", так і вчені розуміють, що реальність не зобов'язана відповідати нашим уявленням про те, як вона повинна функціонувати.
Від розчарування до нового погляду
Один з моїх улюблених фільмів є найкращим кінематографічним прикладом цього явища. Якщо ви знайомі з гонконгським режисером Вонгом Кар-Ваєм, то, ймовірно, чули про його, як прийнято вважати, шедевр – «Любовний настрій» (In the Mood for Love). Він посідає високі місця в рейтингах найкращих фільмів усіх часів. Люди обожнюють цей фільм, і, чесно кажучи, це дійсно чудовий фільм. Однак навіть шанувальники іноді не знають, що Вонг зняв продовження під назвою «2046», яке, на мою думку, ще краще.
Як і натякає назва, «Любовний настрій» – це своєрідне дослідження настрою, певного моменту життя. Це геніально, але й досить просто. «2046» ж набагато складніший і, на мій погляд, більш чесний. Якщо «Любовний настрій» – це натюрморт, то «2046» – це символічна алегорія. Дуже рекомендую переглянути.
У фільмі «Любовний настрій» головний герой, якого грає Тоні Люн, на ім'я Пан Чен, одружений з жінкою, якій він вірний і відданий. Проте, приблизно на третині фільму, він дізнається, що його дружина має роман з чоловіком своєї сусідки. Пан Чен та його сусідка, Пані Ліна, дізнаються про це одночасно, і це дає їм можливість співчувати один одному, оскільки вони опинилися у дивній ситуації, знаючи, що їхні подружжя зраджують одне одному. Згодом Пан Чен закохується в Пані Ліну, але це не закінчується для нього добре, адже вона вирішує залишитися вірною своєму невірному чоловікові, а не починати нове життя з Паном Ченом.
Це справжній удар для Пана Чена, оскільки він фактично двічі зраджений одним і тим самим чоловіком, якого ми ніколи не бачимо на екрані. Цей чоловік успішно завоював дружину Пана Чена і успішно зберіг власну дружину. І дружина Пана Чена, і його сусідка віддають перевагу зраднику, а не йому. Отже, Пан Чен двічі розбиває серце протягом фільму, і це, ймовірно, змушує його засумніватися як у своїх життєвих виборах, так і у своїх основних поглядах на жінок та стосунки. На цьому «Любовний настрій» закінчується.
Продовження, «2046», продовжує історію життя Пана Чена через кілька років. Він майже повністю змінився: відростив вуса, схожі на вуса Кларка Гейбла, одягається дуже стильно і, як він зізнається в голосі за кадром на початку фільму, має багато випадкових зв'язків, але, мовляв, "нічого не триває вічно". Це, звичайно, ставлення чоловіка, якого сильно зрадили жінки. Він думав, що може довіряти відданості своєї дружини в шлюбі, але не зміг. Він вірив у відданість жінки своїй щирій любові та прихильності, але не зміг. Тож замість того, щоб знову розбивати своє серце, він поринув у світ тимчасових стосунків і поверхових взаємодій, бо, принаймні, тут можна отримати трохи задоволення на деякий час, і, можливо, це найкраще, на що ми можемо сподіватися в житті.
Цю позицію найяскравіше видно у стосунках Пана Чена з Оленою :), яку грає прекрасна Чжан Цзиї. В одній сцені він обговорює з нею свої прагматичні погляди на стосунки, а саме, що люди просто схильні "позичати" одне одного на деякий час, і це має сенс. Він колись вірив у шлюб, але виявилося, що його дружина просто позичала його на деякий час. Він колись вірив у кохання, але виявилося, що його сусідка просто позичала його на деякий час.
Ми можемо злитися, ми можемо сумувати, або ми можемо прийняти, що так воно і є: ми просто використовуємо одне одного, поки не перестаємо, і це правильно, така природа речей. Саме ця байдужість до швидкоплинності стосунків, яка, як правило, характерна для більшості "гравців", допомагає Пану Чену пройти через низку чудових зв'язків.
Тим не менш, в кінцевому рахунку це реактивна позиція, оборонна позиція, яка більш-менш захищає людину від повернення до помилок, які роблять її вразливою до болю і зради. Ми знаємо, що це оборонна позиція, тому що бачимо випадкові тріщини в фасаді. Наприклад, він поводиться так "круто" з запальною Оленою, що вона врешті-решт закохується в нього і пропонує йому серйозні стосунки. Я вірю, що Пан Чен теж закохався в Олену, принаймні до певної міри, але його "кодекс гравця", його оборонна позиція чітко забороняє йому йти цим шляхом, і в цій сцені він ніби тремтить від самоконтролю, ніби йому потрібно зібрати всі сили, щоб піти проти своїх емоцій і сказати їй, щоб вона йшла геть. Він знає, що, зробивши це, він програє, але він також знає, що, не зробивши цього, він втратить себе.
Одне з багатьох значень "2046" у фільмі – це назва науково-фантастичного оповідання, яке пише Пан Чен про чоловіка, який намагається втекти з міста, де час зупинився. За аналогією, ми можемо розглядати різні пригоди Пана Чена з жінками як колективну спробу втекти, рухатися далі від застою, травми його розбитого серця. Обов'язково подивіться обидва ці фільми, адже вони обидва чудові і вірно зображують реакцію чоловіків на романтичні невдачі та зраду.