Що означає "застрягти" у стосунках через невизначеність?

У кожних стосунках, незалежно від їхнього характеру, ми прагнемо гармонії, взаєморозуміння та спільних рішень. Ідеал — це коли ми разом досягаємо певної взаємної впевненості, яка народжується з ясності, чесності та відкритого спілкування. Але, на жаль, життя рідко буває ідеальним.

Часто ми опиняємося у підвішеному стані, у полоні невизначеності через іншу людину. Можливо, вона сама не знає, що для неї правда, їй бракує ясності, вона не ділиться достатньою інформацією, уникає спілкування, або ж просто не може прийняти рішення. І ми залишаємося чекати, сподіваючись, що одного дня вона знайде впевненість, прояснить ситуацію або зробить вибір.

Коли ми застрягаємо у цій пастці, легко повністю зосередитися на іншій людині, очікуючи, коли вона знайде свою ясність, щоб ми могли рухатися далі. Ми стаємо гіперфокусованими, адже інша людина фактично тримає нас на гачку. Це гірка правда, з якою багато хто з нас не хоче стикатися.

Звільнення від очікування

Але є вихід: ми можемо звільнити себе. Суть у тому, щоб прийняти: якщо ми застрягли через невизначеність іншої людини, це означає, що ми самі не впевнені. Якщо ми не робимо вибір, тому що інша людина його не робить, це означає, що ми самі не робимо вибір. Це стосується навіть тих ситуацій, коли нам потрібно прояснити для себе, що робити з людиною, яка відмовляється дати нам ясність, чесно спілкуватися, бути впевненою або зробити вибір.

Ми так легко застрягаємо в цій динаміці, тому що розуміємо: якщо ми будемо впевнені, незалежно від іншої людини, або якщо ми приймемо рішення без її згоди, або ж здобудемо ясність, залишивши іншу людину в стані неясності, ми фактично створимо дистанцію. Ми можемо діяти без її схвалення або всупереч її волі. Це не лише несе потенційні негативні наслідки, але й загрожує нашій системі прив'язаності, викликаючи надзвичайний стрес.

Зрештою, стосунки — це спільність, це взаємодія двох. Коли ми змушені діяти як "одноосібний керівник", приймаючи рішення самостійно або роблячи власні висновки, це нібито вириває нас з відчуття єдності, близькості та зв'язку. А близькість, як відомо, є однією з наших найголовніших людських потреб. Тому цілком очевидно, чому така поведінка є настільки загрозливою.

Ваш вибір у невизначеності

Для тих, хто застряг у невизначеності через когось іншого, ключове питання полягає в тому, наскільки довго ви готові залишатися у підвішеному стані, чекаючи на іншу людину? Коли ви доходите до точки, коли ви абсолютно не бажаєте більше залишатися в цій ситуації, є спосіб вийти. Цей спосіб полягає у тому, щоб відвернути свою увагу від іншої людини, яка є неясною, невизначеною або не робить вибір, і натомість стати ясною, впевненою та зробити вибір самостійно.

Розглянемо приклад. Оксана перебуває у тривалих стосунках з Романом, вони живуть разом. У них були серйозні проблеми, здавалося, що між ними існує глибока несумісність. Однак, це не те, що вони обговорювали відкрито. Оксані здавалося, що те, що Роман говорить про свої бажання у стосунках та житті, суперечить його діям. Вона застрягла у невизначеності, бажаючи, щоб Роман відкрито та чітко висловив, чого він насправді хоче, адже його вчинки говорили про зовсім інше.

Роман, зі свого боку, також був у стані невизначеності. Він почав визнавати: "Я бачу, що є різниця між тим, як я поводжуся, і тим, як я говорю про те, чого хочу. Можливо, я насправді не знаю, чого хочу". А Оксана відповідала: "Ну, мені це потрібно знати, бо інакше я не знаю, чи варто нам продовжувати наші стосунки". Оксані була необхідна ця інформація, адже без неї вона відчувала, що не може прийняти рішення щодо їхніх стосунків. Але все, що Роман міг їй сказати, це: "Я розберуся".

Проблема в тому, що всі його спроби "розібратися" не працювали. Він відвідував семінари, і Оксана радісно думала: "Можливо, сьогодні він дасть мені чітку відповідь". Але він повертався додому, сідав перед телевізором або розповідав, як було чудово, але це ніяк не наближало його до істини. Він медитував, щоб зрозуміти свою особисту правду, і щоразу Оксана сподівалася: "Можливо, сьогодні той день". Він розмовляв з друзями, і щоразу Оксана думала: "Ура, може, сьогодні той день", але ні, це ніколи не був той день. Вона ставала все більш і більш розчарованою.

Оксана почала усвідомлювати, що чим довше це триває, тим більше вона заплутується і тим більше відчуває невпевненість, втрачаючи відчуття опори. Вона також зрозуміла, що залишаючись у цій ситуації з Романом, вона може буквально застрягнути, адже у неї не було жодної можливості зрозуміти, коли чи взагалі він колись прийде до неї зі своєю впевненістю, яка б дала їй впевненість.

Здобуття власної ясності

Що ж робити Оксані замість цього? Їй потрібно було відвернути свою увагу від Романа, який мав вирішити, яке рішення прийняти, з'ясувати, що для нього правда, або знайти свою впевненість, щоб вона могла встановити свою впевненість. Замість цього вона повинна була знайти цю ясність, цю особисту правду і цю впевненість у собі.

Тому Оксана вирішила присвятити себе тому, щоб прояснити все і стати впевненою, навіть якщо це було боляче, страшно і дуже самотньо. Вона вирішила, що це краще, ніж залишатися на гачку і тонути в морі невизначеності. Вона працювала над тим, щоб стати ясною і впевненою, і приймати рішення відповідно до цієї ясності та впевненості, які вона знайшла в собі. Вона працювала над інтеграцією кожної роздвоєності, яку відчувала стосовно Романа. Вона глибоко медитувала над питаннями, які ставила собі щодо стосунків. Вона розмовляла з людьми в своєму житті, які, як вона знала, допоможуть їй стати яснішою. Вона читала матеріали про стосунки, проходила процеси, щоб вирішити травми, пов'язані з поведінкою Романа, а також тим, як вона почувалася у стосунках.

Завдяки цій роботі вона стала дуже чіткою, твердою і впевненою в собі. Вона зрозуміла, що не готова повністю розірвати стосунки з Романом, але усвідомила, що її недовіра до нього настільки велика, а її негативне ставлення настільки сильне, що це робить її життя, адже вона живе з ним, по суті, токсичним. Вона навіть не хотіла йти додому, коли він з'являвся за рогом; вся її нервова система напружувалася, і вона дуже засмучувалася. Вона почала усвідомлювати, що життя в цій динаміці погіршує її здоров'я, вона постійно перебуває у стані стресу. Тому вона сказала, що це насправді не сприяє її життю.

На основі повної впевненості в собі, вона вирішила, що готова продовжувати вкладати енергію в ці стосунки з Романом, намагатися налагодити їх і з'ясувати, що для них правильно, за умови, що Роман готовий піти з нею до сімейного психотерапевта. Але вона вирішила, що для неї правильним, незалежно від того, що робить або не робить Роман, або вирішує чи не вирішує, є переїзд і тимчасове проживання у подруги.

Коли ви застрягли у підвішеному стані або у невизначеності через когось іншого, відповідь на те, як повернути собі силу, полягає в тому, щоб стати впевненим у собі. Це може означати прийняття важких рішень або дуже складних дій, але ви ніколи не знаєте, чи цей процес набуття впевненості не дасть вам абсолютно нового погляду на інший спосіб підходу до людини, яка тримає вас у цьому стані невизначеності, щоб легше порозумітися.